Порівняння систолічної та діастолічної серцевої недостатності. Терапія хворих з серцевою недостатністю ангіотензинперетворюючими ферментами. Реваскуляризація, хірургічне втручання на клапанах та хірургічне відновлення форми й розмірів шлуночків серця.
При низкой оригинальности работы "Рекомендації з діагностики та лікування серцевої недостатності Європейського товариства кардіологів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Рекомендації з діагностики та лікування серцевої недостатності Європейського товариства кардіологівСН є складним синдромом, при якому в пацієнтів виявляють такі характерні ознаки: симптоми СН, як правило, задишка або стомлюваність у спокої чи при фізичному навантаженні, ознаки затримки рідини в легенях або набряк кісточок і обєктивні докази порушення структури чи функції серця у спокої. У 50 % пацієнтів з діагнозом СН смерть настає протягом 4 років, а 40 % пацієнтів, що госпіталізуються із СН, помирають чи повторно прибувають у стаціонар протягом 1 року після встановлення діагнозу. Проведення коронарної ангіографії також показане у пацієнтів з рефрактерною серцевою недостатністю невстановленої етіології та у пацієнтів з ознаками тяжкої форми мітральної регургітації чи патології аортального клапана, що потенційно можна скоригувати хірургічним втручанням. У пацієнтів із СН терапія інгібіторами АПФ підвищує виживаність, зменшує вираженість симптомів захворювання, поліпшує функціональний стан хворих, а також зменшує кількість випадків госпіталізації. У пацієнтів із СН терапія b-адреноблокаторами покращує шлуночкову функцію, зменшує вираженість симптомів захворювання, поліпшує функціональний стан, а також зменшує кількість випадків госпіталізації, підвищує виживаність.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
