Регулювання зайнятості населення - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРобота виконана в Харківському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Григорян Григор Моргарович, Харківський державний економічний університет, професор кафедри економічної теорії. Аннєнкова Олена Вікторівна, Харківське відділення Інституту економіки НАН України, старший науковий співробітник відділу соціально-економічних проблем та регіональної економіки. Захист відбудеться 15.04.2004 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К 64.055.02, у Харківському державному економічному університеті за адресою: 61001, м.Зайнятість є головною характеристикою ринку праці і визначає соціально-економічний розвиток країни. В сучасних умовах питання регулювання зайнятості набуває особливої значимості, оскільки циклічний характер ринкової економіки породжує безробіття і повязані з ним негативні економічні і соціальні наслідки. Проблема регулювання зайнятості також актуальна і для перехідної економіки, де причини неповного використання робочої сили суспільства посилюються недостатньою розвиненістю ринкової економіки та її інститутів. Усі ці проблеми знижують рівень життя більшості населення країни, збільшують кризові явища в економіці, стримують структурні перетворення, перешкоджають створенню умов для стабілізації й економічного зростання, а тому вимагають невідкладного вирішення. Відсутні науковообгрунтовані напрямки реформування державної політики зайнятості, які б враховували специфіку переходу України до соціально орієнтованої ринкової економіки.У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи зайнятості в ринковій економіці” - виділено і розкрито сутність двох аспектів зайнятості; визначено головне протиріччя, з яким стикається зайнятість в ринковій економіці; проаналізовано види безробіття і концептуальні підходи щодо його подолання; уточнено поняття “продуктивна зайнятість”; визначено причини і напрямки перегляду сучасної парадигми ринку праці. Це визначення, сформульоване на основі методу системного аналізу, включає всі параметри відносин зайнятості в умовах ринкової економіки, а саме: вказує на соціальну й економічну сторони відносин зайнятості, виділяє два рівні зайнятості в сучасному суспільстві; підкреслює ринковий характер відносин зайнятості; виявляє головну тенденцію постіндустріальної епохи: із засобу для задоволення потреби праця сама перетворюється в потребу. Зайнятість в ринковій економіці стикається з головним протиріччям - відділенням виробника від засобів виробництва, що призвело до відчуження праці і, як наслідок, до безробіття - явища протилежного зайнятості. Сучасна економічна наука повинна вирішити задачу формування нової парадигми ринку праці, з огляду на те, що коло проблем в цій області розширилось, а успіх в їхньому подоланні залежить безпосередньо від ступеня і якості втручання держави в ринкову економіку. У другому розділі - “Аналіз організації процесу регулювання зайнятості населення в ринковій економіці” - обґрунтовано позитивні і негативні риси державного регулювання зайнятості; уточнено сутність категорії “соціальна політика” на основі узагальнення вже відомих наукових поглядів з цього питання; запропоновано критерій оцінки соціальності держави; проведено аналіз становлення і кризи соціальної держави, в рамках якого виділено причини виникнення і трансформації політики зайнятості.У дисертаційній роботі запропоновано вирішення науково-практичного завдання щодо теоретичних і методичних основ регулювання зайнятості населення в умовах переходу до соціально орієнтованої ринкової економіки. Основні висновки і результати, отримані в ході дослідження, зводяться до наступного: Уточнено визначення категорії “зайнятість”. Це визначення включає всі параметри відносин зайнятості в умовах ринкової економіки, а саме: вказує на соціальну й економічну сторони зайнятості, розкриває ринковий характер реалізації механізму зайнятості; виявляє головну метаморфозу постіндустріальної епохи: із засобу для задоволення потреби праця сама перетворюється в потребу. Визначено, що зайнятість має двосторонній характер: сторону сутності (соціальну), якою визначається соціальний стан людей і сторону ринкового прояву (економічну) - купівля-продаж робочої сили як одного з факторів виробництва. Встановлено, що зайнятість в ринковій економіці стикається з головним протиріччям - відділенням виробника від засобів виробництва, що призвело до відчуження праці і, як наслідок, до безробіття - явища протилежного зайнятості.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ