Регулювання використання людських ресурсів Рівненської області - Курсовая работа

.2 Аналіз соціально-економічної ситуації в регіоніЗайнятість є головною характеристикою ринку праці і визначає соціально-економічний розвиток країни. В сучасних умовах питання регулювання зайнятості набуває особливої значимості, оскільки циклічний характер ринкової економіки породжує безробіття і повязані з ним негативні економічні і соціальні наслідки. Складний процес становлення ринкової економіки супроводжується кризовими явищами, які виявляються у спаді виробництва, зниженні інвестиційної активності, скороченні зайнятості, появі безробіття, що набуває застійного характеру, зниженні життєвого рівня більшості населення. Економічне зростання створює передумови для збільшення зайнятості та доходів населення, підвищення продуктивності його праці. Низький рівень трудових доходів та їх невиправдана диференціація неминуче призводять до кризи мотивації трудової діяльності, наслідком якої стає низька трудова активність, неповне використання трудового потенціалу, зниження ролі праці та її повне чи часткове виключення з основних життєвих цінностей.зайнятість людський ресурс управлінняПоняття «зайнятість» має економічний, соціальний та правовий зміст і розглядається як тріада категорій: економічної, соціально та правової [1, с. Ця зайнятість має вирішальне значення для суспільства з точки зору корисності, що визначає як економічний потенціал суспільства, так і рівень та якість життя населення в цілому, а також добробут окремих громадян. 43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, а держава створює умови для здійснення цього права, гарантує однакові можливості у виборі професії і роду трудової діяльності; реалізує програму професійно навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до потреб суспільства [2]. Отже, зайнятість як соціально-економічна категорія синтезує сукупність відносин щодо участі людей в суспільному виробництві і повязана із забезпеченням масштабів, умов і форм включення людей у суспільно корисну працю, з процесами формування, розподілу й використання трудових ресурсів. Дослідження соціально-економічної значимості зайнятості варто здійснювати в розрізі ієрархічних рівнів - макро-(держава), мезо-(регіон), мікро-(підприємство) та особистісному (домогосподарство, особа) рівнях (табл.1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - це діяльність громадян, повязана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб, така, що, зазвичай, приносить доход у грошовій або іншій формі [4, с. В Україні згідно чинного законодавства до зайнятого населення відносяться особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою. До зайнятого населення також належать: · непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства; До зайнятого населення не належать іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні і зайнятість яких повязана із забезпеченням діяльності іноземних посольств і місій або виконанням своїх професійних чи трудових обовязків перед роботодавцем - нерезидентом. За методикою МОП до зайнятого населення належать особи у віці 15-70 років, які: O працювали протягом обстежуваного тижня хоча б одну годину за наймом за винагороду в грошовому або натуральному вигляді, працювали індивідуально (самостійно) або в окремих громадян чи на власному (сімейному підприємстві);Повна - це зайнятість протягом повною робочою дня (тижня, сезону, року), яка приносить доход в нормальних дня даного регіону розмірах. За статусом діяльності розрізняють первинну (основну) зайнятість і вторинну (додаткову) зайнятість. Первинна - це зайнятість на основному місці роботи, тобто там, де робітник отримує надійний і регулярний доход, де знаходиться трудова книжка. В ринкових умовах основними причинами досить значного поширення вторинної зайнятості є: § прагнення підвищити рівень доходів, коли рівень оплати праці на основному робочому місці не забезпечує задоволення матеріальних та духовних потреб (при цьому працівник не зважується з тих чи інших причин на звільнення та пошук нової роботи); Стандартна зайнятість характеризується роботою у виробничому приміщенні роботодавця; стандартним навантаженням протягом дня, тижня, року; наявністю стабільного робочого місця, чітко визначеним часом початку та закінчення робочого дня; законодавчо встановленою тривалістю робочого дня (тижня, року).Згідно Конс

Зміст

Вступ

Розділ 1. Економічне, законодавче та соціальне обґрунтування проблеми зайнятості населення

1.1 Поняття зайнятості населення. Соціально-економічна сутність зайнятості

1.2 Методологічно-правові особливості визначення категорій зайнятого населення

1.3 Форми та структура зайнятості

1.4 Джерела правових норм про працю та зайнятість населення в Україні

1.5 Методи оцінювання зайнятості населення

1.6 Механізм та інструменти регулювання зайнятості населення

1.7 Зарубіжний досвід державного регулювання зайнятості

Висновки до 1 розділу

Розділ 2. Соціально-економічна оцінка зайнятості населення Рівненської області