Регулювання валютного ринку - Дипломная работа

Залежно від мети, валютне регулювання може стимулювати або стримувати економічний розвиток у країні та, відповідно, впливати на стан окремих секторів, галузей та підприємств, а також на місце держави на світовому ринку. У сучасних умовах економічної глобалізації валютний курс стає одним з основних комплексних макроекономічних показників, який впливає не лише на зовнішньоекономічну діяльність країн, а й загалом на соціально-економічний розвиток. Розбалансованість валютного ринку, негативне сальдо торговельного балансу, високі темпи інфляції свідчать про те, що на сьогодні залишається невирішеною проблема проведення ефективної валютно-курсової політики і визначення оптимального рівня валютного курсу. В умовах девальвації національної валюти - гривні - набуває актуальності визначення оптимальної системи регулювання валютного курсу, яка буде збалансовувати взаємодію господарської системи держави зі світовою економікою. В ході дослідження потрібно вирішити наступні завдання: висвітлити сутність валютного курсу та способи його визначення, охарактеризувати принципи функціонування валютного ринку, обґрунтувати світовий досвід регулювання валютного ринку, визначити роль держави в процесі курсоутворення, розкрити вітчизняний досвід державного регулювання валютного ринку, діагностувати запровадження плаваючого валютного курсу, визначити переваги та недоліки механізму курсоутворення, провести оцінку наслідків зміни курсової політики на економічне зростання країни, окреслити пропозиції щодо коригування економічної політики держави в частині валютного регулювання.Тому виникає необхідність у встановленні співвідношення обміну між валютами - валютного курсу. Правильне визначення валютного курсу має вирішальне значення для забезпечення еквівалентності, взаємної вигоди у відносинах економічних субєктів різних країн. Валютний курс відображає взаємодію середовищ національної та світової економіки. У сучасних умовах використання валютного курсу дуже широке: використання у державних статистичних розрахунках, які визначають позицію країни у світовій економіці; тісний звязок з експортом та імпортом товарів чи послуг, що слугує оцінкою зовнішньоекономічної діяльності та власного рівня виробництва і, як похідна, підрахунку сальдо платіжного балансу країни та багато іншого. При плаваючому режимі валютного курсу попит на валюту і пропозицію її на вільному ринку визначає валютний курс.Так, її спростовує приклад Росії, адже влітку 1998 року відповідно до теорії трикутника в Росії було лише два параметри - лібералізація руху капіталу і номінальний доларовий якір. Рекомендації щодо грошово-кредитної політики надавав Міжнародний валютний фонд, пропонуючи план-графік зміни грошової бази. Саме через відкриття внутрішнього фінансового ринку інвестори-нерезиденти змогли за лічені тижні зламати національні валютно-фінансові механізми, тоді як не розвинутість фінансової системи України навпаки - помякшила наслідки впливу фінансової кризи в Росії. Для країн, що прагнуть поглибити інтеграцію своїх економічних систем, усі три вимоги є важливими і мають певні обмеження, закріплені угодою [50], відповідно до якої країни - кандидати на вступ до ЄС повинні відповідати Маастрихтським критеріям, а саме: підтримання дефіциту бюджету на рівні не більше 3% від ВВП, державного боргу - не вище 60% від ВВП, дотримання орієнтирів щодо відсоткових ставок та інфляції, встановлених, виходячи з мінімальних відхилень відносно трьох найнижчих із цих показників у країнах Євросоюзу. При цьому основу грошово-кредитної політики Словенії становлять таргетування інфляції та лібералізація руху капіталу [51].Спільністю підходів вчених до валютної політики є те, що саме на її основі держава визначає своє відношення до валютного регулювання і його виділення як важливого елемента валютної політики [1, с. Райзберг розглядає валютне регулювання як діяльність державних органів щодо управління обігом валюти, контролю за валютними операціями, впливу на валютний курс національної валюти, обмеженню використання іноземної валюти. Ющенко пропонує таке визначення: “валютне регулювання” - “це регламентація державою та уповноважених нею органів міжнародних розрахунків і порядку проведення валютних операцій” [3, с. Тому, на нашу думку, валютне регулювання - це система законодавчих, адміністративних, економічних та організаційних заходів, котрі визначають порядок здійснення операцій з валютними цінностями державними органами влади на території країни, спрямованої на забезпечення економічного зростання. Валютне регулювання передбачає встановлення державою інструментів, видів, форм здійснення операцій з іноземною валютою, порядку їх проведення.У ряді країн існують валютні біржі (частіше це відділи на фондових біржах), на яких здійснюється торгівля валютою у великих масштабах на основі попиту, що складається на них, і пропозиції. Курс, що встановлюється на цих біржах, називається офіційним валютним курсом. На цих біржах офіційними маклерами щодня встановлюються курси 14 валют. У Скандинавських

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВАЛЮТНОГО РИНКУ ТА МЕХАНІЗМІВ ЙОГО РЕГУЛЮВАННЯ

I.1 Валютний курс та способи його визначення

I.2 Принципи функціонування валютного ринку

I.3 Валютне регулювання: основні положення

I.4 Світовий досвід регулювання валютного ринку

I.5 Роль держави в процесі курсоутворення

РОЗДІЛ II. ВИКОРИСТАННЯ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНОГО РИНКУ НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ

II.1 Вітчизняний досвід державного регулювання валютного ринку

II.2 Запровадження плаваючого валютного курсу: переваги та недоліки механізму курсоутворення

II.3 Аналіз наслідків зміни курсової політики на економічне зростання країни

ІІ.4 Пропозиції щодо коригування економічної політики держави в частині валютного регулювання

Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контроль) у сфері господарської діяльності

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ