Регулювання та прогнозування зайнятості населення (на матеріалах Житомирської області) - Автореферат

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРобота виконана на кафедрі управління персоналом і економіки праці ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України, м. Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Керб Лариса Петрівна, ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри управління персоналом і економіки праці Захист відбудеться “12 ”червня 2008 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України за адресою: 03680, м.Розвязання суперечностей, що нагромадились у сфері регулювання та прогнозування зайнятості населення, слід віднести до актуальних завдань управління економікою, і повязані ці суперечності з посиленням соціальної спрямованості управління та гуманізації проблеми зайнятості. У питаннях формування регіональних ринків праці у сфері регулювання та прогнозування зайнятості населення необхідно враховувати особливості регіонів, а саме: структуру сфер економіки та територіальну структуру господарства; рівень розвитку системи загальної та професійної освіти і системи перепідготовки й підвищення кваліфікації; традиції в системі соціального захисту; рівень розвитку соціального партнерства; якість робочої сили тощо. Удосконалення процесу регулювання та прогнозування зайнятості населення з метою реалізації регіональних цілей соціально-економічного розвитку має актуальне значення в умовах ринкової економіки та обумовлюється необхідністю розвязання конкретних завдань становлення регіональних ринків праці та вдосконалення механізму регулювання та прогнозування зайнятості населення. Особиста участь автора в цій роботі полягає в одержанні наукових результатів щодо вдосконалення концептуальних засад регулювання й прогнозування зайнятості населення та розробки методики регулювання й прогнозування зайнятості населення на рівні регіону. У роботі використано такі методи дослідження: системний підхід (для обґрунтування сутності категорії “зайнятість”, розробки діяльнісного підходу до оцінювання ефективності регулювання та прогнозування зайнятості населення, методики оцінювання впливу регіональних соціально-економічних факторів на процес регулювання й прогнозування зайнятості та визначення ефективності функціонування ДСЗ); історико-логічний підхід (для виявлення особливостей розвитку досліджень з проблем регулювання та прогнозування зайнятості населення, розробки класифікації факторів соціально-економічного впливу); системно-структурний аналіз (для дослідження і моделювання механізму регулювання та прогнозування зайнятості населення); метод оптимізації і прийняття рішень (для узгодження результатів прогнозування зайнятості населення із планами стратегічного розвитку регіону).У розділі 1 “Теоретико-методологічні засади регулювання та прогнозування зайнятості населення” проаналізовано теоретичні основи зайнятості та надано характеристику напрямків і факторів впливу на її трансформацію, визначено особливості рівнів регулювання зайнятості населення, сформульовано методологічні засади регулювання та прогнозування зайнятості населення на рівні регіону. Дослідження факторів соціально-економічного впливу на процес регулювання та прогнозування зайнятості населення дозволило розробити їх класифікацію за такими ознаками: з погляду рівнів впливу (макрорівень, мезорівень, мікрорівень); з погляду наслідків впливу (передбачені, не передбачені); з погляду інтенсивності впливу (прямо пропорційні, обернено пропорційні); з погляду можливості регулювання (нерегульовані, помірно регульовані; регульовані). Аналіз процесу регулювання та прогнозування зайнятості населення на рівні регіону з урахуванням соціально-економічних факторів, що визначають особливості і параметри довгострокових тенденцій, середньострокових коливань та короткострокових змін, дозволив його класифікувати таким чином: за ознакою структури господарства (сфери економіки, види економічної діяльності, форми власності); за ознакою рівня економічного розвитку (за рівнем валового внутрішнього продукту, рівнем оплати праці, рівнем доходів населення); за рівнем урбанізації; за професійно-кваліфікаційною ознакою (окремі професії, спеціальності та групи спеціальностей, рівень освіти); за ознакою джерел регулювання (заклади освіти, ДСЗ).

Основний зміст дисертаційної роботи