Сутність та особливості фінансових послуг. Фондовий ринок як складова ринку фінансових послуг. Державна підтримка та сприяння розвитку підприємництва у сфері надання фінансових послуг в Україні та за кордоном. Перспективи розвитку ринку фінансових послуг.
Складовими цього полісистемного утворення є ринки товарів, інформаційний бізнес, сфера послуг і трудових ресурсів, тіньовий бізнес та фінансова індустрія, яка включає кредитні, валютні ринки, індустрію цінних паперів та строкових контрактів, страховий бізнес та систему пенсійного забезпечення. Фінансовий ринок може успішно розвиватися і функціонувати лише в ринкових умовах. За допомогою фінансового ринку, як правило, мобілізуються і використовуються тимчасово вільні фінансові ресурси або ресурси, що мали обумовлене раніше цільове призначення. Кругообіг коштів, що опосередковує економічну діяльність у державі, здійснюється постійно, проте в процесі цього руху коштів може настати час, коли їхня частка вивільняється з кругообігу на окремо взятому підприємстві або в організації, чи у конкретного громадянина. Мета курсового дослідження - передбачити перспективу розвитку ринку фінансових послуг в нашій країні з огляду на досвід інших країн, розглянувши існуючі види фінансових послуг в Україні, їх законодавчі та теоретичні засади, при цьому розкрити їх сутність.Особливе місце у структурі підприємництва займають фінансові інститути, які надають послуги фінансово-кредитного характеру з тим, щоб забезпечити фінансове оздоровлення підприємств, підвищити їхню конкурентоспроможність на товарному ринку, провести реконструкцію та модернізацію, переоснащення існуючих виробництв, реалізувати перспективний інвестиційний проект (бізнес-план), купити сировину, матеріали, обладнання, техніку. Обєктами виступають гроші, іноземна валюта, цінні папери, кредити. Сутність фінансової підприємницької операції полягає у тому, що підприємець одержує основний фактор підприємництва у формі різних грошових надходжень (грошей, іноземної валюти, цінних паперів) за грошову суму ї у власників грошей. Одержані гроші надаються покупцям за плату П2, яка перевищує Пр в результаті формується прибуток. Для проведення кредитної підприємницької операції підприємець залучає грошові вклади Гв, сплачуючи власникові вкладів винагороди у вигляді депозитного проценту Пд поряд з подальшим поверненням вкладу Гв через певний строк.Реєстрація такої фінансової установи здійснюється на підставі: заяви про реєстрацію, установчих документів; економічного обґрунтування, висновку аудиторської організації про фінансовий стан засновників, відомостей про професійну придатність керівників (голови та головного бухгалтера) банку, рекомендованих засновниками. Статут комерційного банку повинен відповідати вимогам законодавства України "Про господарські товариства", "Про банки і банківську діяльність", нормативним актам Національного банку. У статуті комерційного банку зазначається: назва установи, його місцезнаходження (поштова адреса); перелік операцій, що здійснюються; розмір статутного фонду та перелік інших фондів, утворених банком; положення про органи управління, їх структуру, порядок утворення та функції, порядок ліквідації установи. Розмір статутного фонду визначається засновниками (акціонерами) банку, але не може бути меншим за розмір, встановлений Національним банком. З метою захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності спеціалізованих установ даної сфери бізнесу Національний банк встановлює для комерційних банків такі економічні нормативи: мінімальний розмір статутного фонду; граничне співвідношення між розміром власних коштів банку та сумою його активів; показники ліквідності балансу; розмір обовязкових резервів, що розміщуються у Національному банку; максимальний розмір ризику на одного позичальника.На фондовому ринку діють інвестиційні фонди та інвестиційні компанії - фінансові установи, які залучають і концентрують як власні, так і чужі (позичкові) капітали, інвестують їх у функціонуючі і нові виробництва з метою отримання прибутку. Інвестиційні фонди та інвестиційні компанії можна поділити на два види: - підприємства, що створюються для концентрації капіталів вкладників у діючі виробництва з подальшою сплатою вкладникам певної частки доходу з отриманого прибутку. Інвестиційний сертифікат - цінний папір, який випускається виключно інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і дає право його власникові на отримання доходу у вигляді дивідендів. Інвестиційний сертифікат містить такі реквізити: фірмове найменування інвестиційного фонду, його місцезнаходження; вид інвестиційного сертифікату, порядковий номер, дата випуску, номінальна вартість; імя власника (для іменного інвестиційного сертифікату); строк виплати дивідендів; підпис посадової особи - інвестиційного керуючого чи іншої уповноваженої особи, печатка. Інвестиційний фонд не має права випускати облігації та векселі, купувати інвестиційні сертифікати іншого інвестиційного фонду чи інвестиційної компанії, займатися представницькою діяльністю з приватизаційними паперами, укладати договори застави, видавати майнові гарантії, забезпечені майном фонду, для третіх осіб.Ринок фінансових послуг є одним з механізмів забезпечення конкурентоспроможності економіки країни, оск
План
Зміст
Вступ
Розділ І. Теоретичні основи підприємництва у сфері надання фінансових послуг
1.1 Сутність та особливості фінансових послуг
1.2 Органи регулювання фінансових послуг
1.3 Фондовий ринок як складова ринку фінансових послуг
Розділ ІІ. Державна підтримка та сприяння розвитку підприємництва у сфері надання фінансових послуг в Україні та за кордоном
2.1 Ринок фінансових послуг в Україні: проблеми і перспективи розвитку
2.2 Зарубіжний досвід державного регулювання ринку фінансових послуг
2.3 Шляхи розвязання проблем ринку фінансових послуг в Україні
Висновок
Список літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы