Визначення норм та джерел інтернаціонального права у сфері міжнародних фінансів. Аналіз системи угод щодо фінансової діяльності. Дослідження валютної, податкової та кредитної політики. Сутність наднаціональної координації валютно-фінансових відносин.
РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИНВзаємовідносини між субєктами міжнародного права регулюються нормами цього самого права, які, залежно від сили дії, бувають диспозитивні та імперативні. міжнародний фінансовий кредитний валютний Для забезпечення реалізації норм міжнародного права діють санкції. Разом з тим держави мають право застосовувати різні дії дипломатичного характеру, включаючи розірвання дипломатичних відносин, обмеження економічних, фінансових, науково-технічних та інших звязків, а також часткову або повну відмову від надання інформації про діяльність держави, обмеження доступу до інформації та її використання. 38 Статуту Міжнародного суду) u Загальні принципи права, визнані цивілізованими націями. u Міжнародні конвенції, загальні та спеціальні, що встановлюють правила, визнані державами, які конфліктують. u Міжнародний звичай як доказ загальної практики, визнаної за правову норму. u Судові рішення та доктрини найкваліфікованіших спеціалістів з публічного права різних націй як додатковий засіб для визначення правових норм. Система міжнародних угод щодо фінансової діяльності містить: Угоди про створення міжнародних (регіональних) організацій, основним предметом діяльності яких є забезпечення міжнародних валютно-кредитних відносин (ураховуючи норми, викладені в статутах вказаних організацій): 1) міждержавних, міжнародних та регіональних організацій;Реалізація міжнародної фінансової політики відбувається через укладення міжнародних угод, видання нормативних актів, усі форми державного регулювання фінансової сфери. Міжнародна фінансова політика може бути довгостроковою та поточною. З функціонального погляду в структурі міжнародної фінансової політики можна виділити валютну, податкову, кредитну політики. Валютна політика - це сукупність заходів, що здійснюються у сфері міжнародних валютних та економічних відносин відповідно до поточних та стратегічних цілей країни. У процесі еволюції визначаються різні форми та завдання валютної політики: подолання валютної кризи та забезпечення валютної стабілізації, девальвація та ревальвація національної валюти, валютні обмеження, диверсифікація валютних резервів, установлення режиму валютних паритетів та курсів тощо.Більшість країн здійснює політику, захищаючи власні інтереси. Обєктивно існує ціла низка аргументів на користь співробітництва держав, а отже, і на користь наднаціональної координації їхньої міжнародної політики. Проведення взаємовигідної міжнародної політики можливе двома способами: співробітництвом у цій сфері (країни обмінюються інформацією про свої цілі, стратегії, економічну діяльність та ін.) чи через координацію міжнародної політики (країни визначають свою політику, керуючись взаємною вигодою). Це операції кредитно-фінансових установ, спрямовані на використання різниці в нормативному регулюванні різних держав для переказу капіталів з країн із жорстким режимом регулювання в країни, які мало в чому обмежують фінансову та банківську діяльність. Їхні завдання - сприяти розвитку міжнародного валютно-фінансового співробітництва, підтримувати рівновагу платіжних балансів країн, що входять до них, регулювати курси їхніх валют, надавати кредити та гарантії.
План
ПЛАН
1. НОРМИ ТА ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА У СФЕРІ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ
2. МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА ТА ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЯ
3. НАДНАЦІОНАЛЬНА КООРДИНАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН
1. НОРМИ ТА ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА У СФЕРІ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
