Регулювання фіскальних систем в економіках перехідного типу - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук спеціальність 08.02.03 - організація управління, планування та регулювання економікоюНасамперед це зумовлено непослідовністю бюджетно-податкової реформи, невиваженістю фіскально-економічної політики, частою зміною переліку податків, переглядом механізмів їх справляння, мінливістю фінансових пріоритетів держави. Перехід до ринкової системи господарювання передбачає, що податки, як субєктивне явище фінансової політики, повинні сприяти розвитку ринкових відносин, стимулювати підприємницьку діяльність та інвестиційну активність, виступати фінансовим гарантом реалізації соціальних програм для населення, забезпечувати наповнюваність бюджету. Проблеми оподаткування, раціональної побудови фіскально-економічної системи, ефективного функціонування останньої постійно перебувають у полі зору вітчизняної економічної науки. Однак економічна реформа в Україні вимагає пошуку нових шляхів адаптації фіскального механізму до конкретного етапу розвитку економіки, структуризації фіскально-економічної системи, типологізації окремих форм оподаткування, оптимізації останніх відповідно до потреб ринкового середовища. Відповідності до поставленої мети визначено завдання дослідження: теоретично узагальнити місце і роль фіскально-економічної системи у структурі фінансових важелів, визначити соціально-економічну сутність податків, їх функції, принципи організації та функціонування в перехідних економічних умовах;Справляючи активний вплив на процес матеріального виробництва, податки виступають основним фінансовим гарантом економічного та соціального розвитку країни, а їх суспільна ціна вимірюється втратою частини особистого добробуту конкретними платниками із переміщенням цієї частини через бюджет до всього населення держави. З огляду на фіскальну функцію, податки мають відповідати вимогам стабільності, постійності надходжень до бюджету, рівномірності розподілу податкового тягаря за територіальною ознакою; з огляду на регулятивну - враховувати фактори фіскальної достатності, економічної ефективності, соціальної справедливості; з огляду на контрольну - забезпечувати іманентні можливості податків для проведення державного податкового контролю. Враховуючи обєктивність функцій податків, сформульовано вихідні засади побудови фіскально-економічної системи ринкового типу: рівномірність розподілу податкового тягаря, нейтральність податків, рівність і соціальна справедливість, структуризація податкової системи відповідно до потреб економічного зростання; простота й доступність податкового законодавства, зведення до мінімуму витрат із адміністрування податків. Зокрема, запропоновано нове визначення “обєкт оподаткування” як доходу або його частина, вартості низки товарів, майно платників податків і окремі види їх діяльності, додана вартість, інші обєкти, встановлені податковим законодавством з огляду на специфіку національно-господарського механізму. У другому розділі “Структуризація фіскально-економічних систем за формами оподаткування та методами регулювання” узагальнюються теоретичні засади становлення та функціонування непрямих, прямих і майнових податків, окреслюються їх різновиди, аналізується порядок нарахування та сплати окремих податків - податку на додану вартість (ПДВ), акцизного збору, податку на прибуток підприємств, податків на майно та капітал, обґрунтовуються можливі напрями перетворення наявних платежів у ефективне знаряддя економічної політики.В основі побудови фіскально-економічної системи мають лежати такі обєктивні передумови: рівномірність розподілу фіскального тягаря; нейтральність податків, рівність і соціальна справедливість; структуризація податкової системи відповідно до потреб економічного зростання суспільства; простота й доступність норм податкового законодавства; мінімізація витрат із адміністрування податків. З метою уточнення сутності та окремих елементів доцільно: по-перше, законодавчо закріпити таке визначення обєкта податку - доходи або їх частина, вартість низки товарів, майно платників податків та окремі види їх діяльності, додана вартість, інші обєкти, визначені чинним законодавством; по-друге, з метою чіткого розмежування обєкта і джерела оплати податку уточнити визначення термінів “валовий” і “чистий” з позицій Положень (стандартів) бухгалтерського обліку; по-третє, акцентувати механізм деталізації податкових пільг в трьох напрямах: виключення окремих сум із бази оподаткування, надання податкових знижок, широке використання різноманітних форм податкового кредиту. Податкову структуру залежно від обєкта оподаткування можна систематизувати за трьома формами: податки на споживання, податки на доходи, податки на майно.

ІІ. Основний зміст дисертації