Регулювання бухгалтерського обліку в Україні - Курсовая работа

Міністерство освіти і науки України Державний вищий навчальний закладМСБО - Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. П(С)БО - Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.Регулювання бухгалтерського обліку - це система законів, правил, стандартів, положень, принципів та директив за допомогою яких саме і координується та налагоджується бухгалтерський облік в Україні. Актуальність теми повязана з тим, що регулювання бухгалтерського обліку нашої держави не є досконалим, тобто його треба постійно змінювати та доповнювати. 2) розгляд внутрішнього регулювання бухгалтерського обліку на підприємстві;Державне нормативно - правове регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою: • створення єдиних правил ведення бухгалтерською обліку та складання фінансової звітності, що є обовязковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів; Систему нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні можна представити шістьма рівнями, кожен з яких охоплює ряд документів: 1. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно - правові документи з бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що затверджуються Міністерством фінансів України. В Україні на 19 липня 2013 року затверджено 2 Національних положення (стандарти) бухгалтерського обліку та 29 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Даний Закон України визначає основним нормативно-правовим документом у системі регулювання бухгалтерського обліку національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО) - нормативні документи, затверджені Міністерством фінансів України, що визначають принципи та методи ведення бухгалтерського обліку в розрізі ресурсів, капіталу та результатів діяльності, а також складання фінансової звітності, не суперечать міжнародним стандартам бухгалтерського обліку [14].Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» облікова політика являє собою сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, тобто для забезпечення якісного, безперервного проходження інформації від етапу первинного спостереження до узагальнювального - звітування [1]. Враховуючи сферу дії Закону, обовязок розробляти облікову політику мають усі субєкти господарювання незалежно від їх правового статусу, сфери діяльності, розміру та інших особливостей. За своїм визначенням, саме облікова політика повинна забезпечити досягнення основної мети бухгалтерського обліку - надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства [8, c. Зауважимо, що від правильного розроблення наказу (розпорядження, положення) про облікову політику підприємства залежить не лише обєктивне висвітлення інформації у фінансовій звітності, але і аналіз діяльності підприємства загалом, прийняття рішень в організації роботи підприємства тощо. Так, відповідно до вимог листа Міністерства фінансів № 31-34000-10-5/27793 від 21.12.2005 р. облікова політика підприємства визначається на основі П(С)БО та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку і фінансової звітності, які регулюють організацію, ведення обліку, процедуру підготовки та надання звітності.Історично в кожній країні складались власні стандарти обліку та звітності, які відповідали в першу чергу вимогам, що висувалися до звітності її основними користувачами [3, c. Тому було необхідно, щоб всі компанії незалежно від національної приналежності однаково формували та розкривали: поточний фінансовий стан (баланс); фінансові результати (звіт про прибутки та витрати); динаміку фінансового стану (звіт про рух капіталу і грошових коштів). Така стандартизація сприяє підвищенню ефективності світового ринку, зниженню витрат на фінансування діяльності компаній на зовнішніх ринках, спрощенню процесу розміщення акцій та випуску боргових зобовязань. Інші директиви встановлюють єдині правила для складання, подання, оприлюднення та аудиту консолідованої фінансової звітності у державах-членах Європейського Союзу (директива № 7), методи оцінки кваліфікації аудиторів (директива № 8), висвітлюють питання формування груп компаній та заходи захисту прав меншості (директива № 9), розглядають питання міжнародного злиття компаній (директива № 10) та вимагають відображення інформації про зарубіжні відділення компаній (директива № 11). Б - Частково інформація про міжнародні стандарти бухгалтерського обліку/фінансової звітності вже розглядалися у першому розділі цієї курсової роботи.Необхідно: Скласти бухгалтерський баланс на 1.01.20хх р., журнал господарських операцій, визначити тип господарської операції та необхідні суми, відобразити господарські операції на Т-образних рахунках, скласти оборотну відомість, баланс на 31.12.20хх р., заповнити ф. № 1 «Баланс (звіт про майновий стан)» (Додаток до Н(П)СБО 1).

Зміст бухгалтерський облік фінансовий звіт

Перелік умовних скорочень

Вступ

1. Основна частина: регулювання бухгалтерського обліку в Україні

1.1 Нормативно-правове регулювання бухгалтерського обліку

1.2 Облікова політика

1.3 Міжнародне регулювання бухгалтерського обліку

2. Розрахункова частина

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Перелік умовних скорочень