Регуляція процесів неоваскуляризації при лікуванні захворювань рогівки (експериментально-клінічне дослідження) - Автореферат

Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. Регуляція процесів неоваскуляризації при лікуванні захворювань рогівки (експериментально-клінічне дослідження)Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України Науковий консультант - доктор медичних наук, професор, член-кореспондент О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри очних хвороб. Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, старший науковий співробітник Красновид Тетяна Андріївна, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. доктор медичних наук, професор Петруня Андрій Михайлович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, кафедра очних хвороб.Хоч неоваскуляризація інколи може бути корисною для подолання інфекції, загоєння рани, зупинки прогресування імуно-залежних розмякшень рогівки, її негативні сторони значно переважають.Тому серед робіт, присвячених НР, найбільше зацікавлення викликають роботи по вивченню методів її пригнічення. Таким чином, можна стверджувати, що НР є важливою і актуальною проблемою офтальмології, а регуляція процесів неоваскуляризації може значно підвищити ефективність лікування захворювань рогівки, які супроводжуються її неоваскуляризацією. Задачі дослідження: Розробити моделі неінфекційної виразки рогівки і рогівково-конюнктивального опіку для вивчення звязку НР з етіо-патогенетичними особливостями патологічного процесу, а також для вивчення ефективності лікувальних заходів, спрямованих на регуляцію НР. Методи дослідження: моделювання захворювань рогівки, які супрводжуються її неоваскуляризацією (центральний ізольований, периферичний і рогівково-конюнктивальний хімічний опік рогівки, стерильна виразка рогівки, проникаюче лімбально-рогівкове поранення); моделювання центрального ізольованого хімічного опіку рогівки різної важкості для вивчення особливостей НР; пошкодження рогівкового, лімбального епітелію і конюнктиви в експерименті для дослідження їх ролі у виникненні НР; визначення швидкості, площі, інтенсивності НР і її відношення до ділянки деструкції рогівки; визначення концентрації протеїназ при пошкодженні різних ділянок рогівкового епітелію; визначення концентрації лактата, пірувата, нікотинамідаденіндинуклеотидфосфату, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази у сльозі і у крові хворих з НР; систематичний клінічний контроль, біомікроскопія і фотореєстрація патологічного процесу для визначення ефективності пригнічення НР в експерименті; гістоморфологічне дослідження для вивчення характеру і динаміки НР в експерименті; при апробації методів у клініці - систематичний клінічний контроль, біомікроскопія, фотореєстрація, кількісна і “якісна” оцінка НР, визначення гостроти зору, середній ліжко-день, використання анкет обліку хворих. Вперше показано, що коагуляція новоутворених судин рогівки при важких деструктивних процесах, викликаних важким опіком, приводить до погіршання перебігу патологічного процесу (сповільнює епітелізацію і загоєння рогівки) і не зменшує інтенсивності неоваскуляризації, а при деструктивних процесах середньої важкості, викликаних опіком середнього ступеню, - позитивно відбивається на перебігу і наслідках процесу (наступає швидше заспокоєння ока, епітелізація рогівки і її просвітління) з менш інтенсивною НР.Дослідження проводилися у хворих з активною інтенсивною НР, викликаною виразками рогівки різної етіології, опіками очей, проникаючими лімбально-рогівковими пораненнями (22 очей 22 хворих) та у хворих з завершеним патологічним процесом і зупинкою вростання новоутворених судин в рогівку (20 очей 20 хворих). Серед них з виразковими кератитами різної етіології було 73 хворих (74 очей), з опіками очей - 44 хворих (45 очей), з рогівково-лімбальними проникаючими пораненнями - 26 хворих (26 очей), з важкою формою трахоми - 22 хворих (44 ока), з дегенераціями рогівки різного генезу-14 хворих (17 очей), після кератопластики з приводу васкуляризованого більма і з явищами відторгнення рогівкового трансплантата - 6 хворих (6 очей), з неоваскуляризацією рогівки, викликаною користуванням контактними лінзами, - 17 хворих (34 очей). Особливості неоваскуляризації рогівки при важких деструктивних процесах, викликаних опіком проведено на 30 очах 15 кроликів у двох групах - з опіками середньої важкості (перша група) і важкими опіками (друга група). Доцільність пригнічення неоваскуляризації рогівки шляхом коагуляції новоутворених судин рогівки на перебіг деструктивних процесів різної важкості проведено на 40 очах 20 кроликів у двох групах - з опіками середньої важкості (перша група) і важкими опіками (друга група). Дослідження впливу гепарину на НР проводили на моделі центрального ізольованого опіку середньої важкості (15 очей, перша група) у порівнянні з контролем (15 очей, друга група) та важкого ступеню (15 очей, третя група) у порівнянні з контролем (15 очей, четверта група).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ