Регуляція гістаміном апоптозу лімфоїдних клітин - Автореферат

Регуляція гістаміном апоптозу лімфоїдних клітинВін впливає на дозрівання дендритних клітин та їхню T-поляризуючу здатність, змінює активацію, поляризацію, хемотаксис та ефекторні функції клітин, модулює баланс Th1/Th2-клітин, регулює функції алерген-специфічних T-клітини в алергічних імунних відповідях (Akdis C.A., 2003; Idzko M., 2002). В останній час, серед неспецифічних ефектів Н-блокаторів була виявлена їх здатність впливати на функціональну активність імунокомпетентних клітин та модулювати імунну відповідь, що призвело до необхідності проведення систематизованого вивчення гістаміну та селективних блокаторів його рецепторів на процеси апоптозу лімфоїдних клітин для поглиблення знань про функціонування імунної системи. Дана робота є самостійним фрагментом планової науково-дослідної роботи центральної науково-дослідної лабораторії ВДНЗУ «УМСА» «Регуляція процесів апоптозу лімфоїдних клітин при розвитку алергічних захворювань», № держреєстрації 0102U001583, що фінансується МОЗ України. Дослідити роль гістаміну в регуляції апоптозу лімфоїдних клітин шляхом використання гістаміну та селективних блокаторів його рецепторів за фізіологічних умов та при розвитку алергічного запалення в експерименті для поглиблення знань про регуляцію функціонування імунної системи. Визначити рівень апоптозу лімфоїдних клітин при розвитку алергічного запалення на експериментальній моделі бронхіальної астми у щурів.З метою вивчення in vivo впливу гістаміну на процеси апоптозу лімфоїдних клітин щурів (лімфоцитів, тимоцитів, спленоцитів, мононуклеарів периферійної крові) були використані гістамін, селективні блокатори гістамінових рецепторів (HR1, HR2 та HR3) та експериментальна модель бронхіальної астми. Для виконання поставлених перед нами задач були використані методи, що характеризують процеси апоптозу лімфоїдних клітин у відповідності до стадій його розвитку (1 стадія - індукція апоптозу, механізми стимуляції; 2 стадія - внутрішньоклітинне сигналізування після ліганд рецепторного звязування; 3 стадія - апоптоз). При вивченні дії гістаміну на процеси апоптозу лімфоїдних клітин (лімфоцитів, тимоцитів, спленоцитів та мононуклеарів периферійної крові) у щурів було зясовано, що гістамін в дозі 0,1 мкг/кг викликав збільшення кількості клітин, що знаходились на різних стадіях апоптозу, в усіх субклітинних популяціях. В цілому, перевага конденсації та фрагментації, при відносно незначному підвищенні кількості анексин-позитивних клітин на початковій стадії апоптозу та значному показнику Ан ПІ клітин (тобто клітин, що загинули в результаті апоптозу) вказує на закономірну послідовність загибелі лімфоїдних клітин при гістамін-індукованому апоптозі. При зясувані впливу блокатора Н1-гістамінових рецепторів дезлоратадину на процеси апоптозу лімфоїдних клітин в мінімальній, середній та максимальній дозах - 0,007 мг/кг, 0,07 мг/кг та 0,7 мг/кг маси тіла, який тварини отримували перорально з інтервалом 24 години протягом 10 діб, було показано, лімфоцити та тимоцити щурів відповідали незначним збільшенням відсотку клітин на ранніх стадіях апоптозу, достовірним збільшенням відсотку клітин з морфологічними ознаками апоптозу за рахунок конденсації хроматину та дозозалежного зменшення відсотку апоптотичних клітин на пізніх стадіях процесу.В роботі отримані дані про модулюючий вплив на процеси апоптозу лімфоїдних клітин за фізіологічних умов та при розвитку алергічного запалення гістаміну та селективних блокаторів Н1-, Н2 - та Н3-гістамінових рецепторів - дезлоратадину, фамотидіну та тіопераміду - шляхом комплексного вивчення різних стадій апоптозу лімфоцитів, тимоцитів, спленоцитів та мононуклеарів периферійної крові цитофлюорометричним та морфологічним методами. Гістамін та селективні блокатори Н1-, Н2 - та Н3-гістамінових рецепторів - дезлоратадин, фамотидін та тіоперамід - виявляють модулюючий вплив на процеси апоптозу лімфоїдних клітин за фізіологічних умов та при розвитку алергічного запалення. Комплексне вивчення різних стадій апоптозу лімфоїдних клітин (лімфоцитів, тимоцитів, спленоцитів, мононуклеарів периферійної крові) цитофлюорометричним та морфологічним методами здорових щурів за фізіологічних умов, із застосуванням агоністу гістаміну, в умовах селективної блокади гістамінової рецепції в експериментах in vivo та in vitro, при розвитку алергічного запалення на експериментальній моделі бронхіальної астми дозволяє дослідити роль гістаміну в регуляції апоптозу лімфоїдних клітин. За фізіологічних умов незначна частина лімфоїдних клітин інтактних тварин перебуває на різних стадіях спонтанного апоптозу: лімфоцити - 8%, тимоцити - 9%, спленоцити - 12%, МНПК - 11%. Селективна блокада Н1-гістамінових рецепторів дезлоратадином в дозах 0,007 мг/кг, 0,07 мг/кг та 0,7 мг/кг маси тіла у здорових щурів призводить до дозозалежної інгібіції ранніх та пізніх стадій апоптозу спленоцитів і МНПК, та пізніх стадій апоптозу лімфоцитів і тимоцитів.

Основний зміст роботи