Регуляція дозрівання ооцитів та відтворювальної функції корів при дії гормонів in vitro та in vivo - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРобота виконана в Інституті біології тварин УААН. Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор Розгоні Іван Іванович, Інститут біології тварин УААН, головний науковий співробітник лабораторії біотехнології і генетики. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Стапай Петро Васильович, Інститут біології тварин УААН, завідувач лабораторії фізіолого-біохімічних основ вовноутворення; Захист відбудеться ’’2’’ червня 2004р. о12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01 в Інституті біології тварин УААН за адресою: вул.Вихід повноцінних зрілих ооцитів у процесі культивування їх in vitro значною мірою залежить від культурального середовища, яке повинно максимально наближатися до середовища у яйцепроводі і матці та забезпечувати високу життєздатність яйцеклітин, їх дозрівання і запліднення (Howard H.J., 1992; Хомин С.П., 1997; Greve T., 1998; Лобачева І.В., 2001; Guler Згідно з цим, науково-практичний інтерес становить дослідження впливу окремих гормонів та інших біологічно активних речовин під час додавання їх до культурального середовища на біохімічні і морфологічні процеси в ооцитах, здатність їх до запліднення in vitro, з одного боку, та впливу виготовлених на основі отриманих результатів гормональних препаратів на оо-та фолікулогенез у корів і телиць - з іншого. Подані у дисертації результати є фрагментом досліджень, проведених у лабораторії клітинної інженерії Інституту біології тварин УААН у 1996-2000 роках при виконанні завдання “Вивчити молекулярні механізми регуляції обмінних процесів у репродуктивних органах самок, ооцитах і ембріонах та розробити способи стимуляції процесів відтворення у корів і свиноматок. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання: зясувати вплив біологічно активних речовин, які продукують клітини яєчника, яйцепроводу та епідидимісу, під час додавання їх до культурального середовища на морфофункціональний розвиток і біохімічні процеси в ооцитах, отриманих з яєчників корів; вивчити вплив інсуліну, преднізолону, гідрокортизону, естрадіолу і прогестерону при додаванні їх до культурального середовища на морфологічний розвиток і біохімічні процеси в ооцитах;Вивчено вплив низки природних і синтетичних гормонів при додаванні їх до культурального середовища на морфологічні показники ооцитів та вміст у них нуклеїнових кислот і білків з метою забезпечення оптимальних умов дозрівання яйцеклітин in vitro; на основі одержаних результатів розроблено гормонально-вітамінні препарати пролонгованої дії, що містять інсулін і преднізолон, для стимуляції естрального циклу у корів і телиць. При додаванні до культурального середовища клітин гранульози або низьких доз цитозолю клітин гранульози фолікулів яєчників корів (5 і 10 мкг білка/мл) підвищується повноцінність культивованих ооцитів та вміст РНК у них, тоді як при додаванні цитозолю клітин гранульози у високих дозах (вище 20 мкг/мл) якість ооцитів знижується внаслідок дегенерації ооплазми та відділення кумулюсу, що зумовлено, високою стероїдогенною активністю клітин та продукцією клітинами теки інгібуючих факторів. Вплив цитозолю клітин яйцепроводів та епідидимісу при додаванні їх у культуральне середовище на дозрівання ооцитів залежить від дози: низькі дози білків цитозолю клітин слизової оболонки яйцепроводу (5 мкг/мл) та епідидимісу (6 мкг/мл) стимулюють дозрівання ооцитів при культивуванні (вихід повноцінних ОКК становить відповідно 62% проти 50% та 80% проти 60% у контролі), тоді як високі дози порушують цей процес, що приводить до відділення та дегенерації клітин кумулюсу. Додавання до культурального середовища 0,5 мкг/мл синтетичного аналога простагландина F2?-естрофану не впливає на дозрівання ооцитів. При додаванні до культурального середовища комплексу гормональних препаратів - інсулін естрадіол, естрадіол преднізолон, інсулін естрадіол преднізолон - вихід повноцінних ооцитів підвищується внаслідок активації геному, що приводить до збільшення вмісту нуклеїнових кислот і проліферації клітин кумулюсу (Р<0,05).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ