Визначення на прикладі кримськотатарського етносу ролі і значення традицій у формуванні певного типу особистості та її ціннісних орієнтацій. Порівняння деяких кримськотатарських традицій із традиціями інших народів. Стійкі архетипи етнічної свідомості.
При низкой оригинальности работы "Регулятивно-креативна функція традиції в етнокультурі (на матеріалі досвіду кримськотатарського народу)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Таврійський національний університет ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі філософії Таврійського національного університету ім. Вернадського завідувач кафедри філософії Воєводін Олексій Петрович, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, завідувач кафедри філософії культури і культурології кандидат філософських наук, Суходуб Тетяна Дмитрівна, Центр гуманітарного освіти НАН України, професор кафедри філософії науки і культурології Захист відбудеться “12” листопада 2004 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої ради К 52.051.01 у Таврійському національному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Таврійського національного університету ім.Релігія, певною мірою, вторинна стосовно соціальних інститутів такого роду, тому що в процесі становлення і поширення релігійна ідея, пристосовувалась до національних умов і особливостей, асимілює багато рис побуту, традицій, культури етносів що її прийняла. Традиції виявляються зараз надзвичайно актуальними і для того процесу державного будівництва, що відбувається в Україні й інших країнах СНД. Навіть у найскладніших умовах життя кримськотатарський народ не розгубив свої національні культурні досягнення, національну самобутність і цілісність саме тому, що досить строго і послідовно виконувалися заповідані предками обряди, традиції і правила співжиття. Загалом слід зазначити, що культурно-історична сутність традицій, обрядів, звичаїв і їхній звязок із ціннісними орієнтаціями особистості, з аксіологічними проблемами в рамках даного соціуму, також як і соціальна природа традицій як і раніше залишається дуже серйозним питанням. Традиції тут розглядаються як соціальний інститут, що здатний забезпечити стійку поведінку індивіда, соціальної групи або національного співтовариства у рамках певних природно-біологічних і соціально-історичних умов, сприяти виживанню і збереженню себе в потоці часу.Вони аргументують свою точку зору тим, що ці феномени в суспільстві виконують різні функції: звичаї звернені до людини безпосередньо шляхом детальних розпоряджень дій у конкретних ситуаціях, традиції - до духовного світу людини. Інші ж, навпаки, думають, що між поняттями “традиція” і “звичай” не існує принципової різниці, тому що головна їхня особливість полягає у відтворенні людської діяльності. Плахов і ін.) схильні розглядати традицію як деяке інтегральне явище, що включає в себе звичаї, обряди, ритуали і цілий ряд стереотипизованих форм людської діяльності Однак необхідно відзначити, що семантичне поле цих понять не завжди збігається. Ми пропонуємо розглядати традицію в двох значеннях - традиція з маленької літери і Традиція з великої літери. “Трансформація уявлень сутності традиції і її соціального статусу в історії філософії і культури” аналізується література, присвячена визначенню соціального статусу традиції на певних етапах розвитку людської історії та культури.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
