Регулятивна функція гендерно маркованих одиниць мови (на матеріалі сучасного англомовного публіцистичного дискурсу) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКААВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук Науковий консультант: доктор філологічних наук, професор КАРАБАН Вячеслав Іванович, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ПОЛЮЖИН Михайло Михайлович, завідувач кафедри англійської філології Ужгородського національного університету МОН України; доктор філологічних наук, професор ОМЕЛЬЧЕНКО Лариса Федорівна, професор кафедри граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету МОН України; Захист відбудеться “24” березня 2006 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Соціалізацію розуміємо як сукупність усіх соціальних процесів, завдяки яким індивід через спілкування як діяльність засвоює і привласнює накопичений соціокультурний досвід, що дозволяє йому/їй функціонувати як члену лінгвокультурного соціуму. Сутність регулятивної функції мовного знаку полягає в тому, що репрезентуючи категоризацію дійсності на підґрунті аксіологічних орієнтирів певної лінгвокультурної спільноти, він набуває прескриптивного потенціалу і стає здатним чинити нормативно-регулятивний вплив на індивіда шляхом актуальної презентації соціально санкціонованих потреб. Визначення гендеру як продукту дискурсу передбачає висвітлення проблеми регулятивного впливу мови на формування гендерної ідентичності індивіда як члена соціуму, що структурує дискурс цього соціуму і водночас зазнає регулятивного впливу дискурсу. ГМО, позначаючи референтів чоловічої й жіночої статі, актуалізують у дискурсі весь асоціативний потенціал, що відбиває історично сформований соціокультурний зміст когнітивних категорій маскулінності і фемінінності, тобто уявлення про сукупність типових і/чи бажаних анатомо-біологічних, емоційних, психічних, соціокультурних і поведінково-психологічних характеристик, асоційованих з належністю індивіда до чоловічої чи жіночої статі у певній лінгвокультурі. Етнокультурний зміст когнітивних категорій маскулінності та фемінінності визначає аксіологічні орієнтири гендерних еталонів і стереотипів, що регулюють вербалізацію гендерної інформації у дискурсі певного лінгвокультурного соціуму і тим самим впливають на гендерну соціалізацію індивіда, формуючи уявлення про еталонні жіночі і чоловічі якості і ролі.Завдяки фреймовому “вбудовуванню” у когнітивні структури соціокультурних знань значення гендерно маркованої одиниці мови постає не як проста репрезентація референтів чоловічої та жіночої статі, а саме як соціокультурно детерміноване уявлення про чоловіка і жінку, їхні типові та бажані якості, моделі поведінки, соціальні ролі, що залучає весь спектр стереотипних асоціацій, які визначають соціокультурний зміст маскулінності та фемінінності у певній лінгвокультурі. ГГМО не мають власного регулятивного потенціалу, оскільки значення гендерно маркованого анафора-займенника побудовано на підґрунті категоризувального таксономічного фрейму [ХТОСЬ рід: ОСОБА є ХТОСЬ вид: ЧОЛОВІК ? корелят HE] або [ХТОСЬ рід: ОСОБА є ХТОСЬ вид: ЖІНКА ? корелят SHE], актант якого, поданий корелятами HE/SHE, не підлягає оцінюванню. Дескриптивно орієнтовані ЛГМО репрезентують основних актантів гендерно релевантної предметно-референтної ситуації, референтів чоловічої та жіночої статі, на підґрунті категоріальних ознак, що становлять інтенсіонал денотата, порівн.: man (чоловік), woman (жінка), sister (сестра), father (батько), businessman (бізнесмен), lady lawyer (жінка-адвокат) тощо. ЛГМО, денотат яких залучає лише облігаторні ознаки, зараховуємо до антропометричних, порівн.: man - woman, male - female (чоловік - жінка), boy - girl (хлопчик - дівчинка). Значення прагматично орієнтованих ЛГМО структуроване на підставі взаємодії категоризувального таксономічного фрейму, що спирається на прототип, і компаративного тропеїчного фрейму, що спирається на гештальт, порівн.: dandiprat [ХТОСЬ: референт ЧОЛОВІК є немовби ЩОСЬ: дрібна монета (нікчемний, нічого не вартий тощо) ? ХТОСЬ: референт ЧОЛОВІК є ХТОСЬ: соціально-телеологічна категорія НІКЧЕМА]; heifer [ХТОСЬ: референт ЖІНКА є немовби ЩОСЬ: телиця (гладка, громіздка тощо) ? ХТОСЬ: референт ЖІНКА є ХТОСЬ: природно-естетична категорія ТОВСТУЛЯ].Звернення до дискурс-аналізу як методологічного підґрунтя лінгвістичного наукового пошуку, що спирається на діяльнісне уявлення про мову та надає багатовимірному феномену дискурсу статусу предмета лінгвістики, дозволяє вирішити пріоритетне наукове завдання дослідження регулятивної функції гендерно маркованих одиниць мови у процесі гендерної соціалізації індивіда.

Основний зміст дисертації