Проведення комплексного аналізу генези та розвитку регулятивної функції права в період феодалізму. Нерівномірний розвиток держав середньовіччя. Явище кодифікації норм феодального права. Визначення міри регулювання суспільних і державних відносин.
Івано-Франківський університет права імені Короля Данила ГалицькогоЕпоха феодалізму та феодальний тип права були логічним продовженням рабовласницьких правових відносин, із тією різницею, що як раби в античності, так і селяни у середньовіччі перетворилися на категорію залежного населення, яке було прикріплене до земельного наділу і перебувало у власності землевласника. Однак сам феодалізм не обмежувався формуванням нового типу субєкт-обєктних відносин чи майновим розшаруванням, а був складною формою, яка мала наслідком активні процеси державотворення на європейському континенті і формування нової форми державного правління - монархії. Загалом феодальний тип права був властивий для періоду з V-XVII ст. і пройшов тривалу еволюцію в підходах і розуміннях до змісту права, а відповідно, змінювалося наповнення і характер регулятивної функції. Нерівномірний розвиток держав середньовіччя, а також релігійний чинник були ключовими нормами, що визначали характер феодального типу права. Саме в період феодального права можна говорити про чіткий поділ регулятивної функції на статичну і динамічну, оскільки суспільні відносини, які ґрунтуються на матеріальній складовій частині, стали відокремлюватися від держави, у той час, як феодальна держава пройшла еволюцію від «варварських королівств» до централізованої монархії з ознаками представницьких органів влади.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
