Психічний феномен почуття сорому як соціальний регулятор поведінки та його вплив на самоусвідомлення особистості. Загальні регуляційні механізми даного почуття. Його використання в якості регуляції дотримання соціальних норм та суспільнотворчих уявлень.
Регулятивні властивості почуття сорому: природа та функціїЗгідно з теорією інформаційної загрози (information threat theory of shame) почуття сорому визначається як еволюційно сформована програма емоційної відповіді на загрозу знецінення внаслідок того, що до інших дійшла шкідлива, загрозлива особистісному добробуту, інформація про індивіда [4, с. Сором та провина розглядаються дослідниками як такі почуття, що виникають на стику протиріч між морально-етичними нормами суспільної чи релігійної групи та фактичним вчинком або наміром вчинити протиправну дію. Невідповідність власних дій чи намірів цьому ідеальному образу поведінки переживається через провину як розчарування в собі і через сором - як відразу до себе [10, с. Деякі дослідники розглядали сором та провину не як окремі емоції, а як індивідуальні відмінності, що зумовлюють тенденції відчувати сором або провину за неправильний вчинок [16, с. Повертаючись до визначення сорому та провини через оцінку особистістю ситуації відносно себе та свого образу, можемо заключити, що людина почуває сором, коли вважає, що її поведінка викриває ваду в її особистості, і провину, коли вона вважає, що могла попередити скоєне, якби краще проконтролювала свою поведінку.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
