Регенераційна здатність та стеблове живцювання інтродукованих деревних листяних рослин на південному сході України - Автореферат

Українська академія аграрних наук Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центрЗахист відбудеться "23" жовтня 2002 р. о 1230годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 53.369.01 в Нікітському ботанічному саду - Національному науковому центрі УААН за адресою: 98648, Крим, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Нікітського ботанічного саду - Національного наукового центру УААН за адресою: 98648, Україна, Крим, м. Дисертаційну роботу присвячено вивченню регенераційної здатності та стеблового живцювання 70 видів, форм і сортів високодекоративних деревних листяних рослин, інтродукованих на південний схід України. На основі одержаних результатів вивчення регенераційної здатності всі досліджені види, форми і сорти умовно обєднано в 4 групи: з високою регенераційною здатністю; з відносно високою регенераційною здатністю; з відносно низькою регенераційною здатністю; з низькою регенераційною здатністю. Вперше виділено та рекомендовано перспективні, але малопоширені в регіоні, деревні рослини для масового розмноження стебловими живцями: для основного асортименту - 54 види, форми, сорти, для додаткового - 14.В дендрологічній колекції Донецького ботанічного саду НАН України (ДБС) зібрано понад 1000 інтродукованих видів, форм і сортів. Цей метод грунтується на використанні природної здатності рослин утворювати адвентивні корені на стеблових живцях, що детерміновано генетично, але може змінюватися в широких межах залежно від конкретних екологічних умов (Тарасенко,1967). Дисертаційна робота виконувалась у відділі мобілізації рослинних ресурсів Донецького ботанічного саду НАН України протягом 1991-2001 рр. і повязана з основним напрямком науково-дослідної роботи ДБС, зокрема з темами: "Розробка теоретичних основ інтродукції рослин в індустріальні регіони з метою збагачення та використання рослинних ресурсів у народному господарстві та оптимізації техногенного середовища", № ДР 0193U24295; "Наукові основи мобілізації, збереження та використання рослин в умовах антропогенно трансформованого середовища південного сходу України", № ДР 0196U001211; "Інтродукція, вивчення і використання біологічного потенціалу нових рослин в природно-кліматичних та екологічних умовах Донбасу", № ДР 0101U001038. Мета роботи - дослідити регенераційну здатність і стеблове живцювання видів і форм інтродукованих деревних листяних рослин для розробки біотехнологічних прийомів та визначення перспектив масового розмноження їх у складних природно-кліматичних і антропогенно трансфрмованих умовах південного сходу України. Для досягнення поставленої мети треба було вирішити такі завдання: · дати інтегровану оцінку природної регенераційної здатності до коренеутворення при стебловому живцюванні видів, форм і сортів інтродукованих деревних листяних рослин;Живцювання проводили згідно з фазами розвитку пагонів у вегетаційний період (зелені травянисті живці, відростаючі "з пяткою", напівздеревянілі, здеревянілі) і онтогенезу маточних рослин. Найбільшу частку становлять рослини першої (34,3%) і четвертої (31, 4%) груп, 24,6% - становлять рослини другої групи, 5,7% - третьої. Виділено 4 фази ендогенної стадії ризогенезу: утворення горбика меристематичних клітин камбіальної зони; наростання маси меристеми первинного горбика, або примордія; диференціація меристематичних клітин в покривні та центрального циліндра; ріст і вихід кореня за межі тканин живця в субстрат. В результаті досліджень було виділено 5 типів локалізації придаткових коренів на живцях: 1-в зоні вузла; 2-в напливах калюсної тканини; 3 - змішаний тип; 4 - в місцях розташування бруньок і листкових слідів; 5 - по всій поверхні базальної частини живця. Отже, наші дослідження показали, що розмноження більшості деревних рослин ІУ групи живцями має певні труднощі, але можливе при оптимальних термінах живцювання і обробці живців ФАР в оптимальних концентраціях і експозиціях.У 70 видів, форм і сортів інтродукованих на південному сході України деревних листяних рослин на основі проведених досліджень стеблового живцювання вперше виявлено їх різну регенераційну здатність та за цією ознакою вони умовно обєднані в 4 групи. До першої групи віднесено види з високою регенераційною здатністю (укорінення 70-100%), які можна розмножувати стебловими живцями майже протягом всього вегетаційного періоду, навіть без обробки фізіологічно активними речовинами. Третя група - рослини з відносно низькою регенераційною здатністю (укорінення до 30%), вони потребують стимуляції ризогенезу. Четверта група - рослини з низькою регенераційною здатністю (укорінення без обробки стимуляторами не відбувається). Виявлено позитивний вплив їх в оптимальних концентраціях і експозиціях на ризогенез для кожного виду, а саме: вони стимулюють потенційну регенераційну здатність, поліпшують розвиток кореневої системи і надземних пагонів, а також скорочують тривалість вкорінювання та подовжують терміни живцювання.

Основний зміст роботи