Регенерація житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80 рр. (на прикладі Львова) - Автореферат

Національний університет "Львівська політехніка"Юрія Кондратюка Міністерства освіти і науки України), кандидат архітектури, доцент Гнесь Ігор Петрович, завідувач кафедри архітектурного проектування (Національний університет “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України). Захист відбудеться “1” квітня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.052.11 у Національному університеті "Львівська політехніка" (79013, Львів-13, вул.С.Бандери,12, ауд. У роботі розглянуто просторову організацію і функціонування житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80 рр. на прикладі міста Львова. Виявлено та досліджено оцінку мешканцями споживчих якостей житлового середовища районів багатоповерхової 1970-80 рр., розроблено прикладну функціонально-просторову модель середовища проживання мешканців. Визначені у роботі принципи та архітектурно-планувальні засоби регенерації житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80 рр. з метою наближення до сьогоднішніх стандартів середовища і задоволення потреб мешканців можуть застосовуватись у процесі реконструкції та у новому проектуванні і будівництві житлових районів міст.Мешканці протягом тривалого часу обживають середовище, вносять до нього зміни, тому важливим є встановлення зворотного звязку від жителів - субєктів життєдіяльності, споживачів специфічного продукту - середовища - до його виробника, яким є передусім архітектор. Міра відповідності властивостей житлового середовища бажаним його якостям і характер незадоволеності мешканців середовищем визначають оцінку споживчих якостей середовища проживання. Така оцінка разом з виявленими, завдяки містобудівельним соціологічним дослідженням, пріоритетними споживчими властивостями житлового середовища може бути покладена в основу обґрунтування пропозицій щодо реструктуризації та модернізації житлового середовища, його відживлення - регенерації, а також корегування методики проектування нових обєктів житлового середовища у містах. Тому актуальним бачиться на основі дослідження та оцінки споживчих якостей житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80 рр. розробити принципи, засоби і методику його регенерації з метою наближення до сьогоднішніх стандартів середовища, задоволення потреб мешканців. У роботі розглядається просторова організація і сучасне функціонування житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80 рр. у містах України, пріоритети та характер потреб мешканців.У розділі розкрито поняття “житлове середовище” як обєкт дослідження і поняття регенерації житлового середовища, розглянуто підходи щодо формування житлового середовища районів масової багатоповерхової забудови в Україні і за кордоном у ІІ пол. Праці першого напряму присвячені загальним проблемам функціонування, розвитку і управління містобудівними системами; другого - дослідженню архітектурно-планувальної і ландшафтної організації житлового середовища міста, житлового району, мікрорайону, житлового комплексу, раціонального використання території; естетичним та художнім проблемам архітектурної творчості, проблемам формування житлового середовища в умовах багатоповерхової забудови; реабілітації міського середовища; ущільненню забудови, що склалась, малоповерховими будинками; організації міських прибудинкових територій; третього - соціально-просторовій організації середовища життєдіяльності мешканців і залучення їх до участі у створенні житлового середовища; психологічній взаємодії людини і просторово-предметного середовища; соціально-просторовому аналізу житлової забудови, проблемам соціального контролю території . Аналіз праць останніх років, присвячених проблемам реконструкції та формування житлового середовища, показав, що існує необхідність, враховуючи досвід попередників, дослідження житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80 рр. та визначення чинників його формування, споживчих якостей, принципів і архітектурно-планувальних засобів регенерації. Розглянуто поняття простору як функції життєдіяльності людини, виділено просторову, функціональну і соціальну одиниці житлового середовища, проаналізовано їх зміст, характер і роль у організації житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80 рр., побудована типологія просторів житлового середовища, показана роль функціональної реорганізації у формуванні середовища на прикладі зміни елементарної функції. У містобудівельно-соціологічному дослідженні виявлено: уявлення мешканців про середовище своєї життєдіяльності та потреби, що виникають у повсякденному житті у середовищі; умови проживання та стан житлового середовища Львова в оцінці респондентів; пріоритетні для мешканців споживчі властивості середовища районів проживання; бажання мешканців щодо їх особистої участі у покращенні середовища проживання.