Регенерація травмованого периферичного нерва під впливом біофлавоноїдів (експериментально-морфологічне дослідження) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Науковий керівник: член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Чайковський Юрій Богданович, завідувач кафедри гістології та ембріології Національного медичного університету імені О.О. Офіційні опоненти: Геращенко С.Б., доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології Івано-Франківського національного медичного університету МОЗ України. Захист відбудеться “______”_______________2011р. о ________годині на засіданні спеціалізованої ради при Національному медичному університеті імені О.О. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Порушення функціонування органів внаслідок травмування периферичний нервів, проблема їх хірургічного та терапевтичного лікування залишаються актуальними та значущими в сучасній неврології. Перший полягає у вивченні факторів і чинників, які прискорюють процеси відновлення нерва, особливо в гострому періоді травми. Існуючі методи лікування травматичного ушкодження периферичних нервів різноманітні, характеризуються недостатньою ефективністю і складають основу для подальшого пошуку нових і розробки інноваційних засобів лікування. Одним з таких засобів, на нашу думку, є кверцетин, ефективність якого була раніше показана при використанні в ранньому післяопераційному періоді травматичного ушкодження периферичного нерва [Чайковский Ю.Б., 1994]. Морфологічні дослідження дозволили встановити, що критичним фактором для регенерації нервів є формування сполучнотканинного рубця в ділянці травми нерва [Ломако Л.А., 1993; Цымбалюк В.И., 1998; Сокуренко Л.М., 2003; Валерко В.Г., 2006; Корсак А.В., 2008; Pleasure D., 1974; HokeВизначали такі показники: щільність нервових волокон в одиниці обєму нерва (в тест-зоні розміром 1 мм3), середню площу поперечного зрізу нервового волокна (мкм2), середню площу поперечного зрізу осьового циліндру (мкм2), середню товщину мієлінової оболонки (мкм), середній кут відхилення нервових волокон від осі нерва (0). При дослідженні морфологічних змін в сідничому нерві щурів встановлено порушення регенерації нервових волокон на 12 тиждень після ушкодження. В них нервові волокна були орієнтовані досить щільно, проходили вздовж осі нерва, проте мали звивисту форму і відхилялись від напрямку нерву. В дистальному відділі ушкодженого нерва навколо нервових волокон реєстрували окремі нейролемоцити та кровоносні судини. При електронномікроскопічному вивченні нервових волокно встановлено зміни ультраструктурної організації волокон, що характеризувались деформацією волокон та розшарування ламел мієліну.У дисертації, відповідно до поставленої мети, подано теоретичне обґрунтування та вирішення актуальної наукової задачі - поліпшення результатів регенерації сідничого нерва після травматичного ушкодження шляхом використання біофлавоноїдів. Розроблено експериментальну модель тяжкого ушкодження периферичного нерва та досліджено особливості регенерації нервових волокон. У тварин із тяжкою травмою сідничого нерва в дистальний відділ регенерує 4728,7±74,6 нервових волокон (в 1мм3), що становить 45% від показників контрольної групи тварин. Кількість ламел в мієлінових оболонках нервових волокон проксимального відділу становила 36,0±2,7, в дистальному відділі - 29,2±2,5, в той час як у контрольних - 65,3±6,9 ламел. У тварин, яким після виконання експериментальної моделі тяжкого травматичного ушкодження нерва вводили корвітин з ліпіном спостерігали кращі результати регенерації сідничого нерва.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ