Регіональне телебачення України в контексті політичних трансформацій суспільства - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукВ контексті посткомуністичних змін суспільства зростає роль національних та регіональних ЗМІ, становлення яких, відбувається одночасно з відродженням державності України. Для тих суспільств, які перебувають у процесі переходу від авторитаризму або тоталітаризму до демократії, де більшість населення не володіє певним рівнем політичної культури завжди є умови для формування елітарної демократії, яка, власне, й скеровує медіа. Регіональне мовлення - одна з головних тенденцій розвитку сучасного телебачення і радіомовлення в Україні, суть якої полягає у зростанні і зміцненні державних, муніципальних, приватних комерційних теле-, радіостудій на місцях. Формування політичної культури в межах всієї України, зокрема, залежить від діяльності масмедіа, тактичних i стратегічних кроків для взаємопроникнення інформаційних потоків з регіону в регіон. Мета дослідження - на основі аналізу діяльності регіонального телебачення зясувати ефективність впливу на формування стабільної політичної ситуації у регіонах; виявити фактори, що впливають на створення регіональними телекомпаніями аудіовізуальної продукції.У Вступі обґрунтовано вибір теми, її науково-теоретичну і політичну актуальність, сутність і стан наукової проблеми дослідження, її звязок з науковими програмами, сформульовано мету й завдання дисертаційної роботи, визначено обєкт і предмет, методологічні засади дослідження, визначено концептуальні положення проблеми, теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Узагальнення наукових поглядів на проблему взаємовпливу регіональних ЗМІ і політики в контексті історичного розвитку, створило основу для подальшого дослідження місця і ролі регіональних медіа у впливі на вироблення внутрішньої політики, зокрема, органів місцевої влади, а також можливостей за допомогою регіональних медіа покращити ситуацію у сфері реалізації уже виробленої політики. В українському медіасередовищі повинно було відбутись встановлення принципово нових стосунків між медіа та субєктами політичних відносин, в основу яких покладено прозорість і дотримання законодавства; забезпечення для субєктів виборчого процесу рівності доступу до аудіовізуальних ЗМІ всіх форм власності. Ця суперечність між настійною потребою в організаційно-фінансовому укрупненні окремих медіа-структур для їх успішнішого функціонування, з одного боку, і боротьбою з монополізмом у сфері засобів масової інформації як неодмінної умови для забезпечення вільного розвитку і справедливої конкуренції в системі мас-медіа - з іншого, носить обєктивний характер і в західних країнах вирішується по-різному, залежно від традицій, стану правової і законодавчої бази. Для зясування ступеню ідеологічного впливу, здійснюваного телебаченням на регіональну аудиторію, звертаємося до результатів проведеного в рамках дисертаційного дослідження опитування керівників 31-ї телеорганізації у 18-ти областях України, а також результатів опитування суспільної думки у двох регіонах: у західному, а саме в містах Ужгороді, Мукачеві, Львові та в 6 сільських населених пунктах Закарпатської та Львівської областей та східному регіоні, а саме в м.В процесі політичної боротьби регіональне телебачення є одночасно джерелом знань, учасником, зброєю, мішенню та ареною цієї боротьби, а отже, несе щонайменше часткову відповідальність за проблеми у культурній та політичній сферах. З іншого боку, за даними чисельних моніторингів передвиборних конфліктів за участю засобів масової інформації, відбувається зростання кількості порушень законодавства окремими журналістами і редакціями, що повязано з недосконалістю і суперечливістю законодавчих актів різноманітних рівнів, котрі регламентують передвиборчу роботу ЗМІ. Інтереси регіонального медіасередовища України поки що не стали важливими настільки, щоб спричинитись до створення професійних обєднань журналістів, що представляє значний контраст порівняно з досвідом функціонування регіональних телекомпаній у низці європейських країн (Німеччина, Франція, Нідерланди тощо), де ЗМІ обєднуються з метою узгодження дій, представлення на вищому рівні своїх інтересів та вирішення типових проблем. Зарубіжний досвід формування системи правових гарантій для телекомпаній засвідчує, що трансформаційні процеси політичного розвитку, функціонування нових елементів політичної ідеології і культури актуалізують проблеми журналістської етики як чинника політичної культури. На регіональному рівні відсутні механізми саморегулювання, лише теоретично підтверджуються загальні принципи етики, закладені у 1996 р. журналістами з регіонів України у кодекс професійної етики журналіста.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ