Регіональна політика в країнах Європейського Союзу та можливості використання її досвіду в Україні (суспільно-географічне дослідження) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇЗ дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту географії НАН України (м. На прикладі старопромислових регіонів Великобританії (Мерсісайд) та України (Луганська область) проведено порівняльний аналіз умов і проблем соціально-економічного розвитку, політики щодо цих регіонів. Вона ефективно впроваджує європейські принципи та стандарти у цій сфері, одночасно реалізуючи власні важелі щодо зменшення регіональних диспропорцій, стимулювання соціально-економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності регіонів. The factors which play a significant role in allowing a country or region to be highly competitive in the unstable environment of the global innovative economy are different from those which formerly led to regional or national success in a Fordist economy. Poland has demonstrated stable progress in addressing the problems of regional development, and has established a sound system of regional policy from the remains of the centrally planned economy by transferring authority for a vast range of economic and social matters to the regions.Поєднання традиційних умов і чинників розвитку економіки з необхідністю швидкого реагування на ринкові перетворення, а також вплив глобалізації зумовили нерівномірність розвитку регіонів, загострення соціальних проблем. В Україні одночасно спостерігаються процеси деіндустріалізації - зменшення частки промислового виробництва за рахунок зростання сфери послуг, інформаційних галузей (столична агломерація, західний регіон); реіндустріалізації - оновлення промислових підприємств традиційних галузей (регіон Донбасу); неоіндустріалізації - зміна виробничих циклів і спеціалізації на основі існуючого науково-технологічного і трудового потенціалу (Одеське Причорноморя). Вони впливають на соціально-економічний розвиток регіонів, рівень життя населення. Обраний напрям досліджень повязаний з науково-дослідною роботою, що виконувалася у відділі суспільно-географічних досліджень Інституту географії НАН України “Трансформація структури господарства регіонів України і розробка географічних основ регіональної соціально-економічної політики держави” (номер державної реєстрації 0199U000479). Для досягнення мети було поставлено такі завдання: (1) обґрунтувати теоретико-методологічні засади регіонального розвитку як основи формування регіональної політики держави; (2) визначити вплив суспільно-географічних чинників на регіональний розвиток країни, зясувати роль суспільно-географічного районування в реалізації регіональної політики; (3) розробити методичні основи суспільно-географічних досліджень регіональної політики; (4) проаналізувати концепції регіональної політики у країнах ЄС, виявити суть, функції та інструментарій здійснення регіональної політики в цих країнах у сучасних умовах; (5) здійснити порівняльний аналіз депресивних регіонів у країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку; (6) розкрити особливості застосування важелів та інструментів регіональної політики щодо цих регіонів; (7) обґрунтувати стратегічні напрями та завдання регіональної політики України з урахуванням досвіду країн ЄС.Регіональна політика - важлива сфера діяльності держави, зумовлена її регіональним розвитком, спрямована на вдосконалення суспільної діяльності в регіонах, враховуючи загальнонаціональні пріоритети, інтереси та можливості регіонів. Сутністю регіональної політики є ефективне управління регіональним розвитком країни з урахуванням обєктивних процесів, що відбуваються в регіонах, та реалізація інтересів держави відносно регіонів. Виникнення і розвиток основних концепцій регіональної політики у країнах ЄС є результатом тривалих процесів суспільного розвитку, змін, що відбуваються в регіонах, у структурі й територіальній організації господарської діяльності, соціальній сфері, рівнях життя населення, екологічної ситуації. Залежно від особливостей та характеру дії інструментів регіональної політики, що спричиняють пожвавлення розвитку регіонів, виділяють 4 основних види регіональної політики: стимулююча, компенсуюча, адаптуюча та протидіюча. Основні інструменти, які застосовуються національними урядами для надання допомоги проблемним регіонам: (1) регіональні інвестиції - державні кошти, спрямовані на зміцнення конкурентоспроможності регіону загалом, вдосконалення інфраструктури і посилення суспільного капіталу; (2) регіональні стимули - державні кошти, спрямовані на підтримку окремих підприємств для компенсації можливих втрат від їх розташування у менш розвинених регіонах (субсидії, гранти, податкові пільги).Їх досвід щодо розроблення, застосування та результативності моделей регіональної політики доцільно було б використати в Україні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ