Регіональна політика держав Європейського Союзу в контексті забезпечення децентралізації в сучасній Україні - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ Робота виконана на кафедрі політології Донецького національного університету. Примуш Микола Васильович, Донецький національний університет, завідувач кафедри політології. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту держави і права ім.За умов подальшої регіоналізації в рамках загальноєвропейського інтеграційного процесу новими акторами політичної арени стають субнаціональні політико-територіальні одиниці - регіони. В результаті розширення Європейського Союзу 2004 і 2007 років Європа «отримала» кілька десятків регіонів, що значно відстають у своєму розвитку, керівництво яких не має необхідної компетенції в питаннях європейської інтеграції. Концепція «Європи регіонів» після двох десятиліть успішного домінування в політичному обігу Європейського Союзу, вплинувши на зміну самого способу мислення європейської еліти, змусивши її приділяти все більше уваги регіональному рівню Євросоюзу, повинна була поступово передати свої позиції новій концепції - «Європи з регіонами». Актуальність вивчення регіонального розвитку країн Європейського Союзу в порівняльній перспективі обумовлена також зростаючим впливом інтеграційних процесів, які відбуваються в ЄС, на розвиток нашої держави. Незважаючи на солідний науковий доробок з проблем регіональної політики держав Європейського Союзу і України, питання ролі й значення управліня регіональним розвитком в контексті децентралізації в сучасній України, особливо з огляду на актуальність адаптації європейського досвіду для нашої держави, залишається мало дослідженим.У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади політологічного дослідження регіональної політики» - проаналізовано концепцію регіону в політичній теорії та міждисциплінарних дослідженнях, розкрито особливості регіонального розвитку та регіональної політики в контексті загальноєвропейського інтеграційного процесу. Розглядаючи генезис категорії регіону у вітчизняній та зарубіжній науковій теорії, дисертант показує, що в сучасній політичній науці немає єдиного підходу до розуміння регіону. Так, вивчення ланцюжка «місце - труд - народ» сприяє розумінню унікальності кожного регіону, оскільки за парами «місце - народ» і «труд - народ» в підсумку не можна не побачити пару «культура - народ». Адже у відриві від культурного контексту неможливо вивчати регіон як спільність, регіональне співтовариство, оскільки без урахування культурної складової неможливо зрозуміти передумови і рушійні сили регіональної мобілізації та регіонального розвитку. Таке уявлення про регіональний розвиток кардинальним чином розходиться з тим традиційним трактуванням регіонального розвитку, в рамках якого він практично повністю ототожнюється з господарською діяльністю, зростанням економічного потенціалу регіону.Здійснене дослідження дає підстави стверджувати, що певним виключенням із загальноприйнятого розуміння регіону є його сприйняття як неоднорідного, багатозначного та міждисциплінарного феномена, як «особливого міждисциплінарного предметного поля, категорії певної частини території, соціально-територіальних утворень, на один порядок менших, ніж територіальна спільнота, обмежена просторово-часовими рамками існування «проблемного поля» та/або «проблемних вузлів», «діяльнісних вузлів» певних рівнів», яке, на нашу думку, дає найбільш адекватне розуміння регіону з точки зору дослідження такого поліаспектного явища як регіональний розвиток. Не можна винайти найбільш оптимальної форми для ефективного проведення регіональної політики, оскільки регіональний розвиток - процес історико-культурного та соціального характеру. Форма державного утрою лише створює передумови для більшої або меншої децентралізації, деконцентрації влади, але ступінь необхідної для проведення грамотної та своєчасної політики регіонального розвитку залежить, в першу чергу, від згаданих складових неекономічного та негосподарського характеру. Досвід розробки та проведення регіональної політики в державах-членах Європейського Союзу свідчить про необхідність ефективного поєднання багатьох аспектів регіонального розвитку та узгодження дій на різних рівнях управління. В Україні є необхідним розуміння основ і принципів функціонування регіонів та здійснення регіональної політики в рамках ЄС, яке дасть поштовх прискоренню адаптації законодавства України до вимог acquis communautaire і дозволить говорити про наближення України до асоційованого членства у Європейському Союзі.

Основний зміст роботи