Регіональні особливості зниження рівня тінізації економіки - Автореферат

Регіональні особливості зниження рівня тінізації економікиСеред причин, що заважають розбудові України як сучасної європейської країни з розвинутою економікою, виділяється проблема існування тіньового сектора, що значною мірою стримує соціально-економічний розвиток країни і її регіонів, впливає на політику і на міжнародний авторитет України. У звязку з цим при визначенні пріоритетів економічного розвитку актуальним є розгляд питання зниження рівня тінізації економіки, що вимагає поєднання загальних підходів детінізації із врахуванням регіональних особливостей. Фундаментальні дослідження, спрямовані на розгляд сутності тіньової економіки, її структури, методів її оцінки містяться в роботах вітчизняних вчених А. Водночас в наукових працях багато питань, повязаних із оцінкою рівня тінізації економіки регіону, визначенням регіональних особливостей і формуванням стратегічних напрямків зниження рівня тінізації економіки залишаються невирішеними, що зумовлює необхідність подальших поглиблених досліджень. Розробка і впровадження заходів, спрямованих на зниження рівня тінізації економіки, передбачає диференційний підхід до регіонів України, що вимагає комплексної системи оцінки і прогнозування рівня тінізації економіки по кожному окремому регіону або, принаймні, по групі регіонів зі схожими параметрами й темпами розвитку процесів тінізації.У першому розділі - «Соціально-економічні передумови формування та розвитку тіньової економіки» - висвітлені такі загальні обставини, що визначають можливість виникнення тіньових процесів в економіці й впливають на особливості їх розвитку, а також встановлений взаємозвязок проблем загальнодержавних і регіональних з проблемою тінізації економіки. Неформальна економіка - це специфічне поле діяльності в рамках національної економіки юридичних та фізичних осіб, діяльність яких спрямована на отримання доходів від легальних або нелегальних видів господарювання в грошовому або натуральному вигляді, яку намагаються приховати від врахування офіційними органами; в залежності від специфіки проявів та стадії економічного розвитку держави може бути нейтральною, позитивною або негативною по відношенню до суспільства. По-друге, необхідність розгляду проблеми тінізації економіки обумовлена тим, що для аналізу і прогнозування регіонального розвитку, як і розвитку всієї країни, важливо отримати обєктивну та достовірну інформацію про соціально-економічні процеси в регіонах. Запропоновано класифікувати методи оцінки неформальної економіки відповідно до оцінюваної складової цього явища: методи для обстеження економіки власних потреб (опитування, вибіркові обстеження), методи для дослідження тіньової економіки (італійський метод, метод сталих взаємозвязків ВВП і його компонентів, методи розходжень (або методи, що використовують Систему національних рахунків(СНР)), монетарні методи), та кримінальної економіки (методи економіко-правового аналізу). У третьому розділі - «Стратегічні напрями зниження рівня тінізації економіки на регіональному рівні» - за допомогою багатофакторного регресійного аналізу для визначення стратегічних напрямків детінізації виявлені сфери, які найбільше впливають на тінізацію суспільного виробництва регіонів.Відсутність єдності в розумінні категоріально-понятійного апарату при дослідженні тіньової економіки спонукала до вивчення основних підходів для визначення цього явища у зарубіжних і вітчизняних дослідників, результатом якого стало вдосконалення визначення поняття «неформальна економіка» і поняття «тіньова економіка» як структурного елемента «неформальної економіки». Здійснено класифікацію 24 областей України і АР Крим щодо загальноукраїнського рівня тінізації, а саме: регіони з низьким рівнем тінізації: Вінницька, Волинська, Івано-Франківська, Миколаївська, Тернопільська, Херсонська, Чернівецька області; регіони з середнім рівнем тінізації: АР Крим, Донецька, Закарпатська, Київська, Львівська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська області; регіони з високим рівнем тінізації: Дніпропетровська, Житомирська, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Полтавська, Рівненська, Хмельницька, Черкаська області. На основі кореляційно-регресійного аналізу виявлені основні види економічної діяльності, рівень тінізації в яких найбільше впливає на тінізацію суспільного виробництва в Харківському, Донецькому і Полтавському регіонах. Не зважаючи на тип групи регіонів, що досліджувались, провідне місце за впливом на рівень тінізації займає тінізація у промисловості. Впровадження запропонованих методичних рекомендацій здійснюється за наступною схемою: якісна оцінка комплексу даних, що відображають діяльність економічних субєктів в обраній сфері; побудова схематичної моделі економічних процесів у сфері торгівлі й ресторанного господарства; кількісна оцінка параметрів моделі з використанням методу моделювання структурними рівняннями; інтерпретація результатів.

Основний зміст роботи