Франція як приклад стабілізації економіки за рахунок державного впливу. Місце продуктивних сил у народному господарстві, чинники та передумови їх розміщення. Обсяги виробництва у галузевому розрізі. Зовнішньоекономічні зв’язки у сфері продуктивних сил.
При низкой оригинальности работы "Регіональні особливості розвитку і розміщення продуктивних сил Франції", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Актуальність цієї теми виявляється в тому, що Франція є однією із провідних і економічно розвинутих країн Західної Європи і світу. Обєкт: Населення і трудові ресурси країни, природно-ресурсний потенціал, господарські звязки, галузеві та міжгалузеві комплекси, виробництво і сфера обслуговування, територіальна система господарювання Франції. Мета і завдання: Дослідити та дати оцінку природоресурсному потенціалу Франції, охарактеризувати територіальну організацію господарства з урахуванням основних районів і їх спеціалізації, вивчити трудові ресурси країни, знайти можливі шляхи удосконалення та розвитку. Також в розміщенні продуктивних сил Франції є маса особливостей, дослідження яких могло б допомогти і нашій країні.Функціонування продуктивних сил являє собою єдину і взаємоповязану, динамічну у часі і просторі сукупність основних, допоміжних і супутніх елементів продуктивних сил, як продуктивних факторів, що беруть участь у створенні доходу і які, таким чином, забезпечують функціонування самовідтворювальної системи життєдіяльності суспільства і природи. Трактування процесу виробництва матеріальних благ та послуг через призму категорії продуктивні сили і їх функціонування розглядає суспільне виробництво через призму суспільних, соціальних і речових елементів продуктивних сил. Конкретні ж процеси господарської діяльності - обсяги виробництва конкретних товарів, їх розподілу і споживання, механізми і засоби функціонування економіки, питання її організації та інші є похідними і випливають з особливостей наявних продуктивних сил та їх здатності до результативної діяльності. Цей процес отримав назву глобалізації і являє собою результат розвитку продуктивних сил та інтернаціоналізації всіх сфер суспільного життя, встановлення безпосередніх сталих звязків між господарюючими субєктами різних країн, внаслідок чого виробничий процес в одній країні стає складовою частиною процесу, який відбувається у світовому масштабі. З іншого боку, на розвиток господарських систем світу всезростаючий вплив має регіоналізація, яка характеризується розвитком та зміцненням економічних, політичних та інших звязків між державами, що входять до одного регіону; виникненням регіональних обєднань держав.Розглядаючи закономірності, принципи, фактори та передумови розміщення продуктивних сил, необхідно визначити зміст поняття розміщення продуктивних сил. Наукове обґрунтування розміщення конкретних виробництв, розподілу їх на території має велике значення для зростання продуктивних сил суспільства і підвищення ефективності суспільного виробництва в цілому. Всебічний аналіз певної місцевості, екологічних, демографічних, природних, соціально-економічних та історичних умов розвитку виробництва в остаточному підсумку дозволяють економити суспільні затрати, підвищувати ефективність праці. Разом з тим, очевидні слабкості французької економіки, що виявилися наприкінці 70-х - початку 80-х років і загострені нафтовою кризою, призвели до перегляду представниками ведучих політичних сил своїх позицій щодо ефективності дирижистських методів керування, результатом чого став поворот до обмеження господарської діяльності держави і політики дерегулвання. Володіння: 6 заморських департаментів: в Америці - Гваделупа, Гвіана Французька, Мартініка (Центральна Америка), Сен-Пєр і Мікелон (поблизу південно-східного узбережжя Ньюфаундленду); в Африці - Реюньйон (біля південно-східного узбережжя); 5 заморських територій: в Океанії - Нова Каледонія, Полінезія Французька, до складу якої входять острови Суспільства, Маркізькі острови, архіпелаг Туамоту, Французькі південні та антарктичні території; острови Уолліс і Футуна, розташовані на екваторі, в південно-західній частині Тихого океану між Фіджі і Самоа; острів Майотта; Французькі південно-антарктичні території.По ступеню концентрації виробництва французька промисловість поступається підприємствам США, Англії, Німеччини, оскільки процес концентрації виробництва за рахунок витіснення дрібних підприємств крупними протікає тут більш сповільнено, ніж в цих країнах. Істотні зміни відбулися за останній час і у виплавці алюмінію, цієї єдиної крупної галузі кольорової металургії у Франції. Розвитку алюмінієвої галузі в країні сприяють великі запаси бокситів і швидко зростаючі потреби в алюмінії з боку електротехнічної, автомобільної, авіаційної і інших галузей індустрії Франції. Споживання виноградних вин в країні настільки велике, що, при вивозі на світовий ринок найбільш високоякісного вина, Франція одночасно імпортує велику кількість дешевих вин з-за кордону, особливо з Італії і Іспанії. Досліджуючи динаміку ВВП Франції за останні 40 років, можна сказати, що незважаючи на спади та підйоми в цілому спостерігається тенденція до зростання.Французьким компаніям у 2003 рр. вдалося трохи збільшити свою частку у світовому експорті (6,5%) і скоротити в імпорті. По обсягу експорту Франція поступається в Західній Європі тільки Німеччині. В даний час позиції, що ліквідують, у зовнішній торгівлі країни займають машини й устаткування (43%
План
Зміст
Вступ
1. Місце продуктивних сил у народному господарстві Франції
2. Чинники та передумови розміщення продуктивних сил Франції
3. Обсяги виробництва у галузевому розрізі
4. Зовнішньоекономічні звязки Франції у сфері продуктивних сил
5. Проблеми та перспективи розвитку Франції у регіональному розрізі
Висновок
Література
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы