Регіональні особливості розміщення природно-заповідного фонду світу - Курсовая работа

Міністерство освіти і науки України Київський національний торговельно-економічний університет КУРСОВА РОБОТА з географічних дисциплін в туризмі на тему: Регіональні особливості розміщення природно-заповідного фонду світуНа Землі лишилося небагато місць, які не використовуються людиною для задоволення своїх численних і постійно зростаючих потреб і які зберегли свій первісний вигляд. З розвитком людської техногенної цивілізації та глобальними наслідками її господарської діяльності (вирубування лісів, культурна трансформація ландшафтів, опустелювання, парниковий ефект, тощо) виникла потреба у збереженні первозданної природи нашої планети. Питання охорони життєвого середовища та раціонального його використання, збереження й збагачення природних ресурсів з кожним роком все більше й більше турбує людство.Для цього у світі в багатьох країнах виділені певні ділянки суходолу та акваторії, які оголошені територіями, де господарська діяльність людини обмежена або взагалі заборонена. Тому з урахуванням стабільного широкомасштабного промислового використання природних ресурсів, їх поступового виснажування і руйнування дедалі більше зростає роль заповідної охорони навколишнього природного середовища, науково обґрунтованого використання та відтворення запасів природної сировини. Заповідні території мають представляти типові ландшафти певної природно-географічної зони світу, країни.Існуюча в Україні мережа природно-заповідних територій створювалася в основному для охорони рідкісних рослин, тварин і ландшафтів. Нині території та обєкти природно-заповідного фонду України мають таку класифікацію. Державний заповідник створюють для збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них і для розробки наукових основ охорони природи. Державний памятник природи місцевого значення.Територія або окремий природний обєкт, що мають особливу цінність і є унікальними або типовими для одного регіону. Території та обєкти природно-заповідного фонду, найважливіші обєкти екологічної мережі, яка являє собою єдину територіальну систему, що утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного та рослинного світу, генетичного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобовязань України підлягають особливій охороні.Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та обєкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. В Україні природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та обєктів, що перебувають під особливою охороною. До природно-заповідного фонду України належать: природні території та обєкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, памятки природи, заповідні урочища, штучно створені обєкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-памятки садово-паркового мистецтва. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та обєктів, що перебувають під особливою охороною.Недосконалість існуючої законодавчої бази, відсутність чітко визначеної стратегії розвитку заповідної справи та недосконалість системи управління нею, низький рівень фінансового та матеріально-технічного забезпечення установ ПЗФ, відсутність єдиної системи оплати праці, соціальних гарантій та пільг для їх працівників, низький рівень екологічної освіти та інформованості населення зумовлюють загрозу нецільового використання та втрати територій та обєктів природно-заповідного фонду. Саме найого виконання Мінприроди підготовлено і погоджується в установленому порядку проект Загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року та проект Закону “Про внесення зміндо Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, який на цей час на розгляді у Кабінеті Міністрів України.[7] Значним поштовхом у подальшому розвитку мережі територій та обєктів ПЗФ заповідної справи стало прийняття Президентом України за ініціативою Мінприроди Указу Президента України від 27.08.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ СВІТУ

1.1 Сутність, значення природно-заповідного фондів світу

РОЗДІЛ 2. РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИХ ФОНДІВ СВІТУ

2.1 Характерні риси, розміщення природно-заповідного фонду України

2.2 Характерні риси, розміщення природно-заповідного фонду Австралії

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИХ ФОНДІВ СВІТУ

3.1 Проблеми природно-заповідного фонду

3.2 Перспективи природно-заповідного фонду

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ