Дослідження питань реабілітації міського середовища на основі функціонально–планувальних та ергономічних заходів. Створення моделі та розроблення методики реабілітації житлового утворення. Рекомендації з удосконалення міського середовища в Харкові.
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 01-теорія архітектури, реставрація памяток архітектуриРобота виконана в Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури (ХДТУБА) Міністерства освіти та науки України. Науковий керівник: доктор архітектури,доцент Мироненко Віктор Павлович, Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, декан архітектурного факультету, завідувач кафедри дизайну архітектурного середовища Міністерство освіти і науки України, М.Дніпропетровськ, Захист відбудеться "15 "лютого 2001 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д.64.056.02 при Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури за адресою: 61002, М.Харків, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури за адресою: м. Теоретическая основа, актуальность темы обусловлены необходимостью создания динамичной модели реабилитации городской среды, действующей в соответствии с местными условиями, отвечающей постоянно меняющимся запросам жителей и дающей возможность повысить уровень комфорта проживания в сложившейся застройке.У системі взаємовідносин “людина - архітектурний обєкт - середовище” (Л-АО-С) містам завжди належало одне з центральних місць, однак сьогодні їх “тиск” на навколишнє середовище незмірно посилився. Як наслідок, поступово сформувався ряд напрямів досліджень, предметом якого стали ергономічні аспекти поведінки людини у міському середовищі, формування психології сприйняття середовища з урахуванням способу життя, потреб і таке інше. Було б помилковою розглядати зміни, що відбулися в свідомості і поведінці людей при організації міського середовища, у відриві від соціальної психології, тобто, сукупності процесів і форм взаємодії людини з усім середовищем її існування - соціальної, технічної, природної сфер. Те, як людина взаємодіє з навколишнім предметно-просторовим середовищем (ППС) і те, як вона організує процеси життєдіяльності у міському середовищі, є сутністю лише різних сторін її способу життя та певного способу виробництва матеріальних благ і відтворення себе як виробничої сили і особистості. Аналогічно треба зазначити, що термін “ергономіка” в сучасній інтерпретації, з позиції нашого дослідження - це комплексна наукова дисципліна, яка займається вивченням особливостей і закономірностей взаємодії людей з предметно - штучним середовищем.Взявши курс на забезпечення всього трудового населення житлом, держава спробувала досягти цього в короткий термін. На порядку денному потребують вирішення задачі гармонізації архітектурного середовища мікрорайонів, розвитку різних типів обслуговування, благоустрою і дизайну, створення мікроосередків спілкування людей, зацікавлених у своїй справі і здатних якісно змінити ситуацію в мікрорайоні. Розглянуто 3 аспекти, характерні для міського середовища: історичний (тимчасовий), типологічний (малоповерховий будинок, багатоквартирний, багатоповерховий і т.д.) і аспект комфортності помешкання (житлова площа на 1 людину, рівень соціально - побутового обслуговування і т.п.). Низький рівень архітектурно-художніх якостей міського середовища, системи її просторового взаємозвязку, негативного впливу на людину ще більше посилюють дискомфорт мешкання, неспроможність і недосконалість функціонального зонування сучасних мікрорайонів. У ході проведеного соціологічного опиту населення був визначений оптимальний набір критеріїв оцінки рівня комфортності житла: - зручне розташування житлового будинку (орієнтація, екологія, інженерні комунікації, система обслуговування, транспортна доступність і т.д.);1.Установлено, що при наявності гострого дефіциту житла в країні, формування комфортного рівня помешкання можливе в умовах забудови, що склалася, шляхом здійснення комплексної програми реабілітації міського середовища з поверненням людської природної потреби в формуванні середовища мешкання. Виявлено, що оцінка якості житлового середовища здебільшого залежить від особистого уявлення людини про комфортність умов життя. В результаті дослідження показано, що комфортність архітектурного середовища залежить від комплексу зовнішніх та внутрішніх факторів, до яких можна віднести: природно-кліматичні умови, еколічну ситуацію, фукціонально-просторову організацію існуючого архітектурного обєкту, а також культурного рівня, утилітарних та духовних потреб мещканців. Показано, що в центральних історичних районах з інфраструктурою, що склалася, передбачається залучення жителів до участі в роботі обслуговуючих установ в безпосередній близькості від свого будинку. Показано, що в районах строчної забудови 60-х років пропонується створити умови для індивідуальної трудової діяльності мешканців в громадській зоні кварталів.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
