Регіональні особливості мікроелементного складу гранітоїдів докембрійської тектоно-магматичної активізації (на прикладі Українського щита) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКАРобота виконана у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Толстой Михайло Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник Захист відбудеться “_24__” ___січня___ 2008 р. о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.42 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Незважаючи на значну кількість публікацій з цієї проблематики до цього часу у межах Українського щита (УЩ) лише на якісному рівні (причому досить неоднозначно) визначено етапність у формуванні гранітоїдних комплексів докембрійської ТМА, недостатньо вивчено еволюцію їх речовинного складу у часі, а також остаточно не встановлені мінералого-геохімічні ознаки і металоносність гранітоїдних утворень на окремих етапах їх розвитку, що стримує виконання науково обґрунтованих прогнозно-пошукових досліджень. Враховуючи сучасні стрімкі темпи накопичення аналітичної, перш за все геохімічної, інформації, яка кількісно характеризує саме міграцію елементів при формуванні гранітоїдних комплексів, найбільш доцільним засобом вирішення перелічених проблем є створення повязаної мережі локальних, регіональних і тематичних баз даних та їх широке геоінформаційне узагальнення. Основні положення і висновки роботи базуються на аналізі оригінального фактичного матеріалу, отриманого по гранітоїдах УЩ у Проблемній науково-дослідній лабораторії фізико-хімічних досліджень гірських порід (ПНДЛ ФХДГП) геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом проф. З кінця 90-х років у лабораторії проводилися роботи по систематизації накопиченої інформації і створенню банків даних різнобічної інформації по гранітоїдах УЩ (договір з Комітетом України з питань геології та використання надр № др. Методи дослідження: 1) петрографічні - на предмет виділення провідних петротипів гранітоїдних порід УЩ, уточнення макроскопічного опису зразків, визначення їх речовинного складу; 2) аналітичні - для визначення вмісту петрогенних окислів, мікроелементів (наближено-кількісний спектральний, полумяно-фотометричний, рентген-флюоресцентний, фотоколориметричний, хімічний); 3) петрофізичні - визначення відносних глибин формування провідних петротипів гранітоїдів; 4) акцесорно-мінералогічні - виділення асоціацій акцесорних мінералів в породах (за договором з Одеським національним університетом ім.Обґрунтовано актуальність роботи, викладені основні завдання, визначено новизну і практичну цінність, а також наведено загальну характеристику роботи. В різний час, в різних обсягах і з різними підходами дослідження ТМА на УЩ проводилися багатьма дослідниками: Я.М. З 1995 р. безпосередньо за цією тематикою проводяться дослідження в ПНДЛ ФХДГП геологічного факультету КНУ. Толстого М.І. було проведено спеціалізовану науково-практичну конференцію, присвячену проблемам ТМА “Металоносність і прогнозна оцінка зон ТМА докембрію УЩ”. Практично всі дослідники процесів докембрійської активізації повязують їх з протерозойською еонотемою, в межах якої, в залежності від індивідуального підходу й методів дослідження (геолого-структурних, мінералого-петрографічних, геофізичних чи геоморфологічних) виділяють від 1 до 3 епох, або стадій (до 2) його активізації.Таблиці розподіляються на: а) основні, що містять інформацію про занесені до бази даних зразки порід Українського щита (характеристика точок відбору зразків, дані про геологію, мінеральний та хімічний склад, вміст мікроелементів, вміст акцесорних мінералів); б) допоміжні, що містять додаткову інформацію (районування, список геологічних структур, в межах яких відбирались зразки тощо) та виконують допоміжні функції при фільтрації даних. Наступним кроком було визначення середнього вмісту елементів у окремих видах гранітоїдних порід в межах одного комплексу й окремо їх комплексів. Найменування геохімічного типу порід визначалось за назвою тих асоціацій елементів, величини значень усереднених КК яких були більшими за кларк, а у випадку, якщо вони менші за кларк - умовно, за назвою двох груп асоціацій елементів, величини значень усереднених КК яких були найбільшими. За результатами МГК і кластер-аналізу було визначено гранітоїдні комплекси докембрійської ТМА на УЩ та розглянуто послідовність (етапність) їх формування. Судячи з елементних парагенезисів, перший фактор (37,7% загальної дисперсії) є, головним чином, свідченням ультраметаморфічної диференціації для гранітоїдних комплексів, фігуративні точки яких розміщені правіше осі F2, і переважно метасоматично-еманаційно-магматичної - для комплексів, фігуративні точки яких знаходяться зліва від неї.

Основний зміст