Регіональні аспекти безробіття в Україні - Курсовая работа

Дослідження проблеми безробіття в Україні в сучасних умовах господарювання є досить актуальним. Безробіття не може бути доцільним ні в економічному, ні в соціальному плані, оскільки його зростання створює цілий комплекс проблем: скорочується купівельна спроможність населення, бюджет втрачає платників податків, підприємство - персонал. Зростають ризик соціального напруження, додаткові витрати на підтримку безробітних. Створення в Україні цивілізованого ринку праці, який би дозволяв громадянину оперативно знайти роботу з умовами праці, що відповідають вимогам безпеки й гігієни, з гідною заробітною платою, а роботодавцю - працівників з необхідною кваліфікацією, можливе тільки за наявності ефективної системи працевлаштування. Безробіття досліджували такі вітчизняні та іноземні науковці: С.Іванов, Г.безробіття гарантія регіональний зайнятістьБезробіття вважається, з одного боку, важливим стимулятором активності працюючого населення, а з іншого - великим суспільним лихом. Спробу математичними розрахунками визначити рух рівня безробіття й зайнятості залежно від відхилення фактично виробленого валового національного продукту від потенційного зробив американський вчений Артур Оукен. Аналогічно, кожне додаткове скорочення темпівприросту ВНП на два відсоткових пункти спричинює зростання норми безробіття на один процентний пункт . По-друге, більш швидкий приріст ВНП скорочує безробіття, тоді як відносне падіння темпів зростання збільшує кількість безробітних. Зважаючи на те, що економічні, моральні й соціальні втрати від безробіття величезні, уряди всіх країн докладають зусиль, щоб досягти зниження рівня безробіття нижче природного, або нормального.Скорочення зайнятості і зростання рівня безробіття, починається з середини 90-х років. Основною причиною звільнень працівників є розпочата структурна перебудова економіки: припинення діяльності підприємств, продукція яких не знаходить збуту або виявляється неконкурентоздатною, перехід до інших форм власності. Такі процеси переживали всі країни перехідної економіки і скрізь, де вони розпочинались, зростала кількість безробітних, але в умовах, коли перехід до ринку відбувається послідовно, працездатні, звільнені з державних установ та підприємств, знаходять роботу на нових підприємствах недержавної форми власності, розпочинають власну справу тощо. В основу має бути покладена модель управління, центральними елементами якої є основні регулятори ринкової організації праці: заробітна плата як ціна послуг праці, конкуренція на ринку праці, трудова мобільність, рівень безробіття. Так, у 2000 році кількість безробітніх (населення у віці 15-70 років) була найбільшою і становила - 2655,8 тис.осіб, а найменшою у 2007 році і становила 1417,6 тис.осіб, що в 1,87 разів менше порівняного періоду і в 1,17 разів менше поточного періоду [3] .У класичній теорії існує поняття «класичного безробіття», яке є наслідком занадто високої ставки заробітної плати щодо тієї, яка врівноважувала б попит на робочу силу та її пропозицію і зафіксована, наприклад, профспілками. Висока ставка заробітної плати примушує роботодавців скорочувати попит, а власників робочої сили пропонувати її в кількості, яка перевищує потребу. Фрикційне виникає тоді, коли частина людей добровільно змінює місце роботи, частина шукає нову роботу після звільнення, частина тимчасово втратила сезонну роботу, а частина, особливо молодь, уперше шукає роботу. Коли всі ці люди знайдуть роботу або повернуться на стару після тимчасового звільнення, інші «шукачі» роботи й тимчасово звільнені працівники замінять їх у загальному фонді безробітних. З одного боку, введення високого мінімуму заробітної плати може призвести до того, що підприємець, який має потребу в робочій силі, не може найняти її, тому що не має змоги гарантувати виплату цього мінімуму, хоча при цьому працівники виявляють бажання працювати за нижчу заробітну плату.За даними Державного комітету статистики України на 2013 рік рівень безробіття залежить від пори року, найнижчий показник у жовтні - 399.9 тис. осіб, а найвищий у лютому - 589.1 тис. осіб зареєстрованих офіційно безробітних. На початок 2014 року, а саме за січень та лютий місяці було зареєстровано безробітних 1,9 %, що складає 525,1 тис. осіб у січні та 536,3 тис. осіб відповідно в лютому, з них отримують допомогу по безробіттю більше 400 тис. осіб за звітній період (Таблиця 2.2). працевлаштовано зареєстрованих безробітних 25,6 тис. осіб за січень та 34,1 тис. осіб за лютий. Динаміка рівня безробіття вказує на те, що на початок 2014 року в порівнянні з попереднім у всіх областях України спостерігається значний спад рівня безробіття з показниками від 0,1% у Миколаївській та Одеській областях до 0,8% у Сумській та Івано-Франківській областях. Показник попиту - пропозиції на ринку праці показує можливість країни боротися з безробіттям, адже чим вищий показник попиту на робочу силу, тим менший термін перебування безробітних в даному статусі.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. БЕЗРОБІТТЯ ЯК НАСЛІДОК ПОРУШЕННЯ МАКРОРІВНОВАГИ

1.1 Причини виникнення безробіття

1.2 Рівень безробіття

1.3 Види безробіття

РОЗДІЛ II. РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ

2.1 Порівняльний аналіз рівня безробіття по регіонах

2.2 Державні та регіональні програми соціальних гарантій у сфері зайнятості населення

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ