Реформування земельних відносин у містах - Автореферат

Реформування земельних відносин у містахЗаконодавче утвердження приватної власності на землю в Україні, що вперше відображено в Земельному кодексі (ст. 41), спричинило необхідність реформування земельних відносин й обгрунтування нових підходів до організації використання землі, які б задовольняли усі потреби населення та створили умови для раціонального використання й охорони земель. Закріплення Конституцією України приватної, комунальної та державної власності на землю, значне розширення територій населених пунктів в ході земельної реформи та інтенсивність їх забудови посилюють актуальність правильного i раціонального використання територій під будівництво та узгодженості між приватними, громадськими i державними інтересами за умов всебічного урахування особливостей кожної місцевості i перспектив її соціально-економічного розвитку. Наявність приватної форми власності на землю вимагає абсолютно нових засад при розробці проектів забудови міст та здійснення самого містобудівного процесу. Предмет дослідження включає сукупність теоретичних і практичних проблем вдосконалення земельних відносин у містах в умовах земельної реформи; комплекс робіт із землевпорядкування як інструментів регулювання земельних відносин; регіональні напрями реформування земельних відносин; впровадження економічних методів управління земельними ресурсами в умовах різних форм власності на землю.земельний комунальний місто Перший розділ - «Основи реформування земельних відносин у містах» - містить основну концепцію реформування земельних відносин у містах, аналіз правового забезпечення земельної реформи та теоретичні i методичні аспекти формування державної, комунальної та приватної форм власності на землю. В процесі цих робіт погоджуються межі з власниками або користувачами суміжних земельних ділянок, встановлюються їх точні розміри та узаконюється (визнається) право власності або користування на землю. Основою кадастрового землеустрою в містах служать матеріали інвентаризації їх земель як невідємної частини вхідної інформації для ведення державного земельного кадастру, а також регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земельних ресурсів, оподаткування. Призначенням кадастрового землеустрою є: визначення кількісного складу земель; отримання даних для виготовлення технічної документації для оформлення правоустановчих документів на земельні ділянки, які раніше були надані фізичним та юридичним особам; одержання достовірної інформації для вирішення питань щодо припинення права користування земельними ділянками, які використовуються не за цільовим призначенням, з порушенням земельного законодавства і встановлених вимог або ж нераціонально; вирішення питань щодо розбіжності місцезнаходження, форми або розміру ділянки, яка фактично є у користуванні, та ділянки, яка раніше була надана в користування; аналіз фактичного використання земельних ресурсів; одержання даних, необхідних для ведення державного земельного кадастру; надання інформації для обчислення загального податку та орендної плати. Досліджується інформація про права власності та правовий режим використання землі, здійснення реєстраційних робіт та оцінки землі як інструмента регулювання земельних відносин у містах.Зявилась переконлива необхідність вирішення проблем, повязаних з різними формами власності на землю, розвитком її ринку, визначенням ціни землі, встановленням платного землекористування. Малоземелля регіону, прагнення населення до відновлення приватної власності на землю, яка залишилась в памяті старшого покоління, порівняно дрібні розміри земельних ділянок у містах, різноманітність цільового призначення та багатофункціональність використання міських земель, необхідність грунтовного врахування природних умов у містобудівному процесі, специфіка прояву економічних аспектів землекористування формують регіональні особливості в регулюванні земельних відносин та управлінні земельними ресурсами міст. формування інфраструктури земельного ринку, яка включає систему реєстрації землі, систему оцінки землі та інформаційну; Розмежування повинно здійснюватись балансовим методом: землі комунальної власності = загальний земельний фонд відповідного адміністративно-територіального утворення - землі державної власності, що не підлягають передачі в комунальну і власність фізичних та юридичних осіб - землі, передані у власність фізичним та юридичним особам. Законодавчо визначений механізм економічного стимулювання використання земель у містах шляхом диференціації плати за землю залежно від функціонального використання спонукатиме зацікавленість у використанні господарниками порушених i схилових земель, а також в інженерно-технічному їх поліпшенні.

Основний зміст роботи