Зміцнення правового статусу судів і переоцінка їх ролі в суспільстві в результаті здійснення в Україні судово-правової реформи у 1992 році. Необхідність вдосконалення сучасної системи судового устрою та судочинства відповідно до європейських стандартів.
Реформування судової системи в УкраїніНа другому етапі мали бути утворені нові ланки судів: Вищий апеляційний суд, адміністративні суди, суди з розгляду сімейних справ, у справах неповнолітніх. Як справедливо зазначається у літературі, існування в радянський період лише судів, які були підпорядковані державі, робило систему правосуддя, з одного боку, безальтернативною (як негативний момент), а з іншого боку, чіткою і послідовною щодо підвідомчості справ судам і певної ієрархії судової влади (позитивний момент) [13, 211]. Конкретні заходи щодо проведення судової реформи передбачено у наступних розділах за напрямами: система судів, судочинство, статус суддів, добір, кваліфікація та дисциплінарна відповідальність суддів, суддівське самоврядування, забезпечення діяльності судів, суміжні інститути (адвокатура і правова допомога, прокуратура та система досудового слідства, виконання судових рішень тощо). Завданнями Концепції було визначено створення цілеспрямованої, науково обґрунтованої методологічної основи розвитку правосуддя в Україні на найближчі десять років, встановлення шляхів удосконалення законодавства у цій сфері, усунення негативних тенденцій, що мають місце внаслідок непослідовності здійснення попередньої судової реформи, забезпечення доступного та справедливого судочинства, прозорості в діяльності судів, оптимізації системи судів загальної юрисдикції, посилення гарантій незалежності суддів, якісне підвищення фахового рівня суддівського корпусу, підвищення статусу суддів у суспільстві, істотне поліпшення умов професійної діяльності суддів, радикальне поліпшення стану виконання судових рішень, створення можливостей для розвитку альтернативних (позасудових) способів розвязання спорів [6]. Згідно з принципом територіальності суди мають бути утвореними так, щоб їх юрисдикція охоплювала певну територію держави, виходячи з потреби наближення судочинства до людини; спеціалізація полягає в тому, що суди мають бути організовані з урахуванням особливостей предмета судових справ за відповідною юрисдикцією та зумовленого цими особливостями виду судочинства; у відповідності з принципом інстанційності суди мають бути організовані так, щоб забезпечити право на перегляд судового рішення у суді вищого рівня.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
