Тенденції реформування системи пенсійного забезпечення в країнах ЄС, що формуються під впливом посилення проявів демографічної кризи та постаріння нації. Закономірності становлення та принципи функціонування системи недержавних пенсійних фондів.
Аннотация к работе
РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (ДОСВІД КРАЇН ЄС)Вумовах фінансової кризи однією з найгостріших проблем для України є гарантування населенню, яке потребує соціальної допомоги, стабільних соціальних виплат (у тому числі і пенсій). Спад обсягів промислового виробництва та, відповідно, експорту; зменшення гарантованих фіскальних надходжень до державного бюджету та Пенсійного фонду залишає для українського Уряду неодноразово апробований, але вкрай ризикований шлях забезпечення гарантованих соціальних платежів - емісію. Державна система обов’язкового страхування Німеччини (прийнята ще у 1991 р.) передбачає десять видів пенсій: за віком, при досягненні 65 років; вдовам і вдівцям; особам, які мають не менш 35 років виробничого стажу й досягли 63-літнього віку; жінкам при досягненні 60 років; при втраті професійної працездатності; для непрацездатних при досягненні 60 років; у зв’язку з втратою загальної працездатності; по безробіттю при досягненні 60 років; сиротам; на виховання дитини, у якої помер один із батьків [9]. Розмір пенсії у Німеччині напряму залежить від розміру відрахувань кожного працівника протягом його трудового життя, тому пенсіонер має право претендувати насамперед на ту пенсію, яку він «накопичив». Право на пенсію у Німеччині, за загальним правилом, виникає при досягненні 65 років, хоча існує ціла низка різновидів пенсій, де вік знижується до 63 або, навіть, до 60 років.