Тенденції реформування системи пенсійного забезпечення в країнах ЄС, що формуються під впливом посилення проявів демографічної кризи та постаріння нації. Закономірності становлення та принципи функціонування системи недержавних пенсійних фондів.
При низкой оригинальности работы "Реформування системи пенсійного забезпечення (досвід країн ЄС)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (ДОСВІД КРАЇН ЄС)Вумовах фінансової кризи однією з найгостріших проблем для України є гарантування населенню, яке потребує соціальної допомоги, стабільних соціальних виплат (у тому числі і пенсій). Спад обсягів промислового виробництва та, відповідно, експорту; зменшення гарантованих фіскальних надходжень до державного бюджету та Пенсійного фонду залишає для українського Уряду неодноразово апробований, але вкрай ризикований шлях забезпечення гарантованих соціальних платежів - емісію. Державна система обов’язкового страхування Німеччини (прийнята ще у 1991 р.) передбачає десять видів пенсій: за віком, при досягненні 65 років; вдовам і вдівцям; особам, які мають не менш 35 років виробничого стажу й досягли 63-літнього віку; жінкам при досягненні 60 років; при втраті професійної працездатності; для непрацездатних при досягненні 60 років; у зв’язку з втратою загальної працездатності; по безробіттю при досягненні 60 років; сиротам; на виховання дитини, у якої помер один із батьків [9]. Розмір пенсії у Німеччині напряму залежить від розміру відрахувань кожного працівника протягом його трудового життя, тому пенсіонер має право претендувати насамперед на ту пенсію, яку він «накопичив». Право на пенсію у Німеччині, за загальним правилом, виникає при досягненні 65 років, хоча існує ціла низка різновидів пенсій, де вік знижується до 63 або, навіть, до 60 років.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
