Сучасна ідеологія реформ в галузі економіки, їх базування на здобутках інституціональної теорії. "Модернізація зверху" та "модернізація знизу". Елементи громадянського суспільства, їх класифікація. Модель взаємодії держави і громадянського суспільства.
При низкой оригинальности работы "Реформування економіки в контексті активізації її інституціональної складової", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Реформування економіки в контексті активізації її інституціональної складової к. е. н., доц. кафедри економічної теоріїАвтохтонне значення латин. слова "reformo" - "повернення до початкового стану" [1], адже у традиційних суспільствах до соціальних нововведень ставилися з підозрою і тому обґрунтування змін шукали у звичаях пращурів. Значно пізніше терміном "reformare" позначали будь-яке перетворення, зміну, перебудову незалежно від її результату в певній ділянці суспільного життя [2]. Сучасний зміст категорії "реформа" - перетворення з метою покращення - набув домінуючого значення поступово, у міру формування сучасних динамічних систем, і часто ототожнюється з категорією "модернізація" (франц. modernization - сучасний) - удосконалення, зміни, які відповідають вимогам сучасності [3]. Сучасна ідеологія реформ, які системно проводяться як у розвинутих країнах світу, так і в тих, що розвиваються, базується на здобутках нової політичної економії, інституціональної теорії, широко використовуючи традиційний апарат макро-і мікроекономіки, теорії міжнародної торгівлі, економіко-математичного моделювання. Так, наприклад, базові принципи Вашингтонського консенсусу (табл.1) цілковито ігнорують інституційний фактор модернізації, залежність від попереднього розвитку країн, в яких здійснюються реформи, необхідність коригування не лише "фіаско" держави, але й "фіаско" ринку, а також надто універсалізують характер висловлених рекомендацій, переоцінюють ефективність роздержавлення і приватизації, що, за оцінками багатьох авторитетних вчених (Дж.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
