Реформи Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Адміністративний устрій Київської Русі - Реферат

І хоча протягом своєї історії Київська Русь переживала різні часи: від розквіту до повного занепаду, проте уся історія її творення виступає нині яскравим прикладом дивовижного єднання, розумного та продуманого правління, бажання піднести свою державу до високого світового рівня. Історики часто ділять політичну історію Київської Русі на два періоди. Перший період - період швидкого зростання - охоплює майже сто років: з 882-го року, коли на престол у Києві сів князь Олег, і аж до смерті Святослава у 972-му році. Цей період характеризується стрімким розвитком Київської Русі як держави.Володимир, підчас цієї боротьби перебував далеко на півночі, у Новгороді. Олег зі своїм військом почав відступати, але перед воротами міста був вузький міст над глибоким яром. Князь Володимир був ревним прихильником давніх богів. Київ був великим, багатолюдним містом, приїздили сюди знавці різних вір і старалися приєднати князя до своїх вірувань. По селах дуже важко було проповідувати Христову віру, хоч би з тої причини, що не було відповідного числа священиків.Під кінець життя Володимир мав багато чвар з синами. Серед ті незгоди Володимир тяжко захворів і 15 липня 1015 р. помер у своєму дворі на Берестові, під Києвом. Похорони Володимира відбулися по старовинному обряду. Камяні гробниці їх стояли посеред Десятинної церкви. Частини мощів Володимира переховуються у різних місцях, голова у Печерській Лаврі, інші частинки по різних церквах.Несподівана смерть Володимира Великого відбулася саме в ту пору, коли закінчилося «збирання українських земель», і не почалося ще закріплення стійкості тієї велетенської держави. Бо держава Володимира Великого була справді чи не найбільшою державою в тогочасній Європі. Під самим оком Володимира перебував, у ролі вязня, його найстарший син Святополк, князь турівський, що пробував бунтуватися проти батька. Напередодні смерті готовився Володимир у похід проти другого сина-бунтівника Ярослава новгородського, врешті проти печенігів відправив Володимир свого улюбленого сина Бориса, що його мабуть готовив собі на наслідника на великокняжому престолі. Князь Борис, що мав при собі біля 8.000 дружини і воїнів, довідався про смерть батька вже підчас повернення з походу.Примушений одразу зводити рахунки із своїми конкурентами, Ярослав довго не мав воєнного щастя: його часто перемагають Святополк і Мстислав, він постійно тікає в Новгород набирати нових сил до подальшої боротьби. В парі з тим йде його політично-дипломатичний хист виявлений у цілій низці союзів і подружніх звязків з іноземними династіями. Неменше енергії й розуміння виявив Ярослав у культурній праці й внутрішній організації велетенської держави. Про це говорить повязання імені Ярослава з «Руською Правдою», що по правді була загальною збіркою законів, з поміж яких тільки деякі можна приписати Ярославові. Ярослав, що з такою енергією збирав руські землі й звязував їх з собою, не виявляв при тому якихось особливих рис свого таланту й характеру, але йшов шляхами й вживав засобів, що їх з таким успіхом випробував його батько Володимир Великий.Вміло й авторитетно керуючи державою протягом 35 років, провівши глибокі й ефективні адміністративно-територіальну і військову реформи, Володимир Великий провів реформу законодавства, доповнивши та при-стосувавши «Закон Руський» до вимог його часу, започаткував карбування власної монети з зображенням Христа та князівської монограми у вигляді тризуба, розбудував та укріпив свою столицю - Київ. Саме за правління Володимира в місті було збудовано головний храм Русі - Церкву Богородиці або Десятинну церкву, розбудовано «місто Володимира» з князівськими палацами та громадськими будівлями.

ЗМІСТ

Вступ

1. Князь Володимир Великий, як реформатор Русі

2. Смерть Великого Князя

3. Князь Ярослав Мудрий. Його битви та досягнення

4. Захід могутності та величі Давньої Русі

Висновки

Список використаної літератури

Вміло й авторитетно керуючи державою протягом 35 років, провівши глибокі й ефективні адміністративно-територіальну і військову реформи, Володимир Великий провів реформу законодавства, доповнивши та при-стосувавши «Закон Руський» до вимог його часу, започаткував карбування власної монети з зображенням Христа та князівської монограми у вигляді тризуба, розбудував та укріпив свою столицю - Київ. Саме за правління Володимира в місті було збудовано головний храм Русі - Церкву Богородиці або Десятинну церкву, розбудовано «місто Володимира» з князівськими палацами та громадськими будівлями.

За 37 років правління Ярослава Мудрого заклали міцний фундамент розвитку традицій державотворення на українських теренах. Протягом цього часу Давньоруська держава зберігала свою могутність і міжнародний авторитет.

Шлях Ярослава на престолі був нелегким, проте він зумів вийти з честю з усіх міжусобиць і не заплямувати себе братовбивством. Він прагнув звільнити своїх дітей від цього тягаря, але не зміг. Свою могутність та велич Давня Русь поховала разом із Ярославом.

1. Брайчевський М.Ю. Затвердження християнства на Русі. - К.: Наук. думання, 1989. - 296 с.

2. Льовченко М.В. Нариси по історії російсько-візантійських стосунків. - М.: Вид-во АН СРСР, 1956. - 556 с.

3. Літаврін Г.Г. Візантія, Болгарія, Древня Русь (IX - початок XII ст). - СПБ.: Алетейя, 2000. - 398 с.

4. Пашуто В.Т. Зовнішня політика Древньої Русі. - М.: Наука, 968. - 472 с.

5. Прийняття християнства народами Центральної і Південно-східної Європи і хрещення Русі / Авт. Г.Г. Літаврін, О.В. Іванова, Е.П. Наумов і ін. - М.: Наука, 1988. - 272 с.

6. Терещенко Ю.І. Україна і європейський світ: Наріс історії від утворення Старокиївської державі до кінця XVI ст.: Навч. посібник. - К.: Перун, 1996. - 496 с.

7. Щапов Я.Н. Держава і церква Древньої Русі X - XIII ст. - М.: Наука, 1989. - 232 с

Размещено на .ru