Реформи Ехнатона в Стародавньому Єгипті - Курсовая работа

З курсу «Історія Стародавнього Сходу»Майже за півтори тисячі років до виникнення християнства було здійснено спробу затвердити монотеїстичну за характером релігію. У сучасній українській історіографії явно недостатньо робіт, що розкривають як окремі аспекти релігійного перевороту Ехнатона, так і зміст всієї реформи в цілому. В курсовій роботі розкриваються відповіді на питання, недостатньо досліджені у вітчизняній науці: які зміни в староєгипетському суспільстві зробив фараон Ехнатон, в чому полягав культ Атону, які були передумови реформ, які існували причини необхідності змін в релігійному житті, як поступово виник культ Атону, причини невдач релігійно - політичних реформ Ехнатона. Хронологічні рамки роботи охоплюють 1375 - 1345 рр. до н. е приблизний час співправління Аменхотепа III та Ехнатона та недовге перебування на троні наступника Аменхотепа IV - Сменхкара. Тема релігійної реформи Ехнатона в радянській історіографії в 1930-і - 1950-і роки знаходила своє відображення в основному у відповідних розділах навчальних посібників з історії Стародавнього Єгипту і Стародавнього Сходу [23,27,33].Найвизначнішим з них був Тутмос III, який був найталановитішим воєначальником за всю історію Єгипту, мабуть, окрім Рамзеса II. Теплими були стосунки з царем Вавілонії Кадашман - Енлілем I - «Так, як моя дочка, яку ти бажав би взяти в дружини, тепер вже цілком жінка, можеш надіслати делегацію і забрати її» [34, c.64] - йшлося в переписці правителів. З тих пір, як мій отець зробився твоєю слугою, його країна стала твоєю країною, а місто Катна - твоїм містом; і я належу моєму владиці. Коли приходили війська і колісниці мого владики - їжа, пиття, худоба, овочі, мед і масло приносилися для війська і колісниць мого царя» [16, с.45]. Занепад військової могутності Єгипту, що ясно виявився в царювання Аменхотепа III, став ще помітніший за його сина і наступника Аменхотепі IV.Бог сонця Гор, зображувався летять соколом або людиною з головою сокола, бог Тот - з головою ібіса , богиня Хатор - з головою корови. Їх культ доповнювався поклонінням верховним божествам - Ра, Амону і Птаху, храми цим богам були розташовані в багатих містах, у долині Нилу. Служіння богам здійснювала каста жерців - людей, які відповідали за жертвоприношення богам, ритуали, свята, та виконували функцію звязку простого народу з богами. Запровадження нового загальнодержавного культу бога Атона Ра-Хорахті (Атон - традиційне імя цього бога, але воно засноване на співзвуччі з імям бога Амона), якого зображуали в образі сонячного диска з променями-руками, що відходять від нього, дарують країні всі блага життя Новий загальноєгипетський культ Атона, бога, який користувався особливим заступництвом влади, тобто фараона, який проголосив себе єдиним сином нового божества, припускав і величезні будівельні роботи зі зведення його храмів.Роки 1351-1334 до н.е. вважаються роками правління фараона - реформатора Ехнатона. Вейгал схиляються до думки, що він був фараоном пятнадцять - сімнадцять років. За залишками написів на храмах Ахетатону, гробницях ми можемо простежити певні етапи та риси в його правлінні: співправління з батьком - Аменхотепом III, початок самостійного правління за допомогою своєї матері цариці Тії, загострення конфлікту з фіванським жрецтвом, побудова нової столиці та переїзд фараона до неї, поклоніння новому єдиному богу - Атону, поява та розквіт так званого «Амарнського» мистецтва, знищення старих богів, криза та раптова смерть фараона. Старша з дочок, Мерітатон ще в роки правління батька вийшла заміж за Семнех-ке-ре, походження його невідомо, але наочно за скульптур і посмертної маски видно, що він перебував в найближчому родстві з Ехнатоном. Він вважає, що в труні, призначеній спочатку для Киї, за наказом Тутанхамона було перепоховано Ехнатона, оскільки він позбувся своєї первісної похоронної обстановки в Ахетатоні.Наслідком завойовницьких походів фараонів XVIII династії було зростання багатств знаті і тісно повязаного з нею жрецтва. В результаті почалося нове загострення відносин між фараоном і рабовласницькою знаттю, розбагатілими жерцями, особливо жерцями головного єгипетського храма бога Амона-Ра у Фівах. Прагнучи підірвати авторитет жрецтва, що спирався на культи стародавніх богів, Аменхотеп IV висунув новий культ, оголосивши єдиним дійсним божеством сонячний диск під імям бога Атона. Одні вважають його фанатиком, чиї маячні ідеї могли принести тільки розбрати й ослаблення держави; інші, навпаки, захоплюються цим незвичайним фараоном, і його реформами. В результаті своєї релігійної реформи він зробив монотеїзм державною релігією, в результаті чого Єгипет повинен був стати тоталітарною державою.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Історичні передумови релігійно-політичних реформ Ехнатона

Розділ 2. Запровадження культу Атона

Розділ 3. Наслідки реформ Аменхотепа IV

Висновки

Список використаних джерел та літератури