Реформа прокуратури в Україні - Реферат

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»Діяльність органів прокуратури, як і інших структур, проходить в умовах здійснення соціально-економічних і політико-правових реформ в Україні. Сама прокуратура також піддана істотному реформуванню, що проявилось передусім в її інституціоналізації як самостійної державної структури, зосередженні діяльності її органів на захисті основ конституційного ладу, переорієнтації на пріоритетне забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпеченні реальної незалежності прокуратури та її посадових осіб. Суттєве значення для визначення правового статусу прокуратури мають положення VII розділу прийнятої в червні 1996 року Конституції України, яка зберегла прокуратуру як централізовану систему та визначила її функції на перспективу і на перехідний період - до стабілізації соціально-економічної і політичної ситуації в державі. Питання, повязані з визначенням правового статусу прокуратури, завжди були предметом уваги з боку правознавців, які досліджували проблеми конституційного права і прокурорського нагляду, переважна більшість яких працювала в Україні і Російській Федерації. Наразі органи прокуратури в тій чи іншій мірі мають усі недоліки, що притаманні й іншим правоохоронним органам: непрозорість та неефективність результатів діяльності, корупція, надмірні адміністративні повноваження керівників, активна участь у політично заангажованих процесах, низький професійний рівень, закрита процедура призначення прокурорів на адміністративні посади.Традиційно вважається, що прообраз вітчизняної прокуратури було створено Петром І, який 1722 року своїм Указом Урядовому Сенату встановив: «Надлежит быть при Сенате Генерал-Прокурору й Обер-Прокурору, а также во всякой коллегии по прокурору, которые должны будут рапортовать Генерал-Прокурору». Другим важливим етапом становлення вітчизняної прокуратури можна назвати Судову реформу 1864 року, яка суттєво змінила інститут прокуратури. Кримінальне переслідування розумілося в той час як уся обвинувальна діяльність прокуратури, від порушення кримінальної справи до підтримання обвинувачення в суді. Четвертий етап розвитку прокуратури в Україні починається з лютого 1919 року, коли Декретом Ради народних комісарів України від 14 лютого 1919 року «Про суд» разом із судовими установами, які існували на території України до встановлення радянської влади, було ліквідовано і прокуратуру. Вона стала прокуратурою «змішаного» типу, в її межах було поєднано функції дореформеної і пореформеної прокуратури - нагляд за виконанням законів і кримінальне переслідування, які було пристосовано до нових умов.Спроби внести системні зміни до Закону України «Про прокуратуру» або прийняти його нову редакцію почалися ледве не з прийняттям нової Конституції України в червні 1996 року. Верховна Рада України своєю постановою від 6 жовтня 2006 року при Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності створила робочу групу з опрацювання проекту нової редакції Закону «Про прокуратуру», у діяльності якої активну участь взяла і Генеральна прокуратура України. У сфері кримінальної юстиції прокуратура в Україні має стати єдиним органом, на який покладається виконання таких функцій: а) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування; б) кримінальне переслідування особи, в тому числі висунення обвинувачення, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та складання обвинувального акта; в) нагляд за додержанням законів органами та установами, які виконують судові рішення у кримінальних справах, а також застосовують інші заходи примусового характеру, повязані з обмеженням особистої свободи громадян. У процесі реформування прокуратури необхідно передбачити вимоги до кандидатів на посаду прокурора, змінити існуючий порядок призначення на посади Генерального прокурора України та підпорядкованих йому прокурорів, визначити виключний перелік підстав для дострокового припинення повноважень та спеціальну процедуру прийняття такого рішення, встановити правила професійної етики. На сьогодні, виходячи з місця прокуратури в системі державних органів, можна виділити чотири основні групи країн: 1) країни, де прокуратура входить до складу міністерства юстиції, хоча при цьому може відноситися до органів правосуддя і діяти при судах, а прокурори можуть належати до суддівського корпусу (магістрату);Підсумовуючи, слід зазначити, що з історичної, теоретичної та практичної точки зору, в сучасних умовах розвитку держави та права України, прокуратура має стати самостійним інститутом судової влади у механізмі правосуддя. Прокуратура України як самостійний державно-правовий інститут усією своєю діяльністю сприяє реалізації головної ідеї нової Конституції Україна: держава існує для людей, з гідністю і повною віддачею виконує своє призначення щодо захисту і зміцнення нашої державності і законності.

Зміст

Вступ

1. Розвиток інституту прокуратури України

2. Основні засади реформування органів прокуратури

Список використаної літератури