Сутність поняття "наратив". Особливості наративного підходу в психологічному консультативному процесі. Визначення алгоритму аналізу наративних текстів. Емпіричне дослідження з особливостей рефлексії автонаративів майбутніми практичними психологами.
При низкой оригинальности работы "Рефлексія модальних наративів майбутніми практичними психологами", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Криворізький національний університетВивчення та впровадження наративної парадигми у психологію можемо знайти у працях Н. Є. Термін «наратив» (англ. та фр. narrative - розповідь, повідомлення) був запозичений з історіографії, в рамках якої історична подія, яка мала місце, виникла не в результаті закономірних історичних процесів, а в контексті розповіді про ці процеси і нерозривно повязана з інтерпретацією цієї події [4, с. 133] виділяються: екстерналізація проблем (відокремлення проблем від людей, які вони сприймають як складову власної ідентичності); робота в зоні найближчого розвитку (допомагає людям здолати простір, який є знайомим і звичним, вона повязана з проблемно-насиченою історією, можливим знанням про своє життя, в якому отримують звучання інші, нові історії); настанова на реальність; необмежений за часом вплив (настанова про соціальне конструювання реальності як твердження про те, що усі складові психологічної тканини «реальності» (переконання, вірування, закони, соціальні звичаї, звички, повязані з одягом і харчуванням) з часом виникають із соціальної взаємодії). Шиловська [8], процес породження наративу має певну специфіку, що відрізняє його від процесу створення інших видів текстів, а саме: 1) в процесі породження наративів визначаються і будуються так звані інтервали самоідентичності особистості як умови рефлексії людиною важливих моментів у власному розвитку, які приводять до якісних змін особистості; 2) усвідомлюється «Я-концепції» особистості, що здійснюється шляхом аналізу викладених в автонаративі життєвих подій, на підставі яких людина робить висновок про притаманні їй риси характеру та якості особистості; 3) усвідомлюються життєві стратегії (самовизначення), що відбувається на підставі особливої форми рефлексії досвіду свого життя; 4) інтенсифікується самопізнання, яке здійснюється шляхом дослідження внутрішніх основ самої особистості (ресурсів, перешкод, суперечностей, що знаходять вияв у конкретних подіях життя). Руднєвим є складним процесом для більшості студентів за категоріями визначення в тексті якостей характеру (76 %) та механізмів психологічного захисту (62 %); по-друге, для 56 % досліджуваних майбутніх практичних психологів становила складність ідентифікація у власному тексті модальностей та характеру; по-третє, підготувати детальний автонаратив, проте не впоратися з аналізом за жодною категорією виявилось властивим 19 % студентам-психологам; по-четверте, у подальшій науково-дослідній роботі плануємо визначити та порівняти якість аналізу майбутніми практичними психологами автонаративів з наративами інших особистостей, за рахунок експертної оцінки визначити неупередженість інтерпретацій автонаративів, а також визначити місце та природу механізму опору при рефлексії автонаративу.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
