Речово-правові обмеження права приватної власності за стародавнім римським та сучасним цивільним правом України - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО Спеціальність 12.00.03 - Цивільне право і цивільний процес;Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Підопригора Опанас Андронович, Київський національний аграрний університет, професор кафедри теорії та історії держави і права, академік Академії правових наук України Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Спасибо-Фатєєва Інна Валентинівна, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри цивільного права; Захист відбудеться 9 грудня 2003 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.02 в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м.Поява, а точніше відродження підгалузі речових прав, зумовила необхідність переосмислення підходів до регулювання інституту власності, особливо в контексті співвідношення з обмеженими речовими правами на чуже майно, адже останні суттєвим чином впливають на обсяг правомочностей власника, спричиняючи значне його зменшення. Відтак, перед цивілістичною наукою постала нагальна потреба поновлення доктринальних знань про речові права та опрацювання ефективного правообмежувального механізму, необхідного для забезпечення балансу інтересів власника і протиставлених йому осіб, який би засновувався на гармонійному поєднанні принципу недоторканності права власності, соціальної функції власності та гарантіях дотримання суспільних і приватних інтересів. Оптимальним шляхом досягнення зазначеної мети може стати звернення до витоків приватноправового підходу, першоджерела цивільного права - стародавнього римського права, де вперше було сформульовано концептуальні положення про речові права, закладено підґрунтя обмежень права приватної власності, в подальшому рецепійованих сучасними розвинутими правопорядками, у тому числі Україною. Дисертацію виконано згідно з науково-дослідним планом роботи кафедри цивільного права юридичного факультету Запорізького державного університету на 2000-2005 рр. на тему “Актуальні проблеми кодифікації цивільного законодавства України” та науково-дослідним планом кафедри цивільного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Удосконалення правового механізму реалізації та захисту прав та інтересів людини і громадянина в Україні” № ДР 0190007725. надати характеристику субєктивному праву приватної власності й процесу його реалізації; право приватний власність речовий визначити юридичну сутність меж субєктивного права приватної власності і здійснити їх класифікацію;У підрозділі 1.1 - “Поняття речового права та його місце в системі цивільного права” досліджується правова природа, ознаки речового права, виводиться його дефініція, аналізується система речових прав і виявляється місце кожного із складників у системі цивільного права України. Аналіз сутності речового права надає підстав стверджувати, що загальною його ознакою є абсолютність, а специфічною - речовість, тому субєктивне речове право пропонується визначити правом, спрямованим на задоволення інтересів управоможеної особи шляхом безпосереднього впливу на майно, забезпеченим абсолютним захистом. При зясуванні їх місця в системі цивільного права України доводиться, що речові права на чуже майно не слід вважати похідними від права власності: внаслідок їх запровадження власник не делегує відповідні правомочності іншому, а зазнає тимчасових перешкод у їх реалізації, до того ж рівно настільки, наскільки це необхідно для задоволення майнових потреб субєкта, на користь якого встановлено обмеження. Наведене надає підстав для висновку про самостійний характер речових прав на чуже майно, а виявлення власного значення кожного з них доводить, що речові права на чуже майно в системі цивільного права України займають місце самостійних інститутів, які разом з інститутом права власності складають підгалузь речового права. Вони є істотно відмінними юридичними явищами, яким властиві наступні розбіжності: за змістом: межі є нормативно визначеними кордонами субєктивного права приватної власності, обмеження являють правові механізми, що спричиняють тимчасову неможливість реалізації або ускладнюють здійснення окремих правомочностей; межа - іманентна риса субєктивного права, а обмеження обєктивно існують, але не презюмуються; за підставою виникнення: межі встановлюються виключно законом, а запровадження приватно-правових обмежень вимагає, як правило, дозволу власника; за характером: межі первинні, обмеження - похідні, адже обтяжують субєктивне право, що існує в певних межах; за моментом виникнення: межі зявляються одночасно з субєктивним правом, а обмежується останнє в процесі реалізації; за ступенем впливу на право власності: межі окреслюють ідентичний для всіх обсяг правових можливостей, а власники, права яких обмежено, найчастіше мають різний обсяг залишкових правомочностей.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ