Речення узагальненого змісту: структурно-семантичний та комунікативно-прагматичний аспекти - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. РЕЧЕННЯ УЗАГАЛЬНЕНОГО ЗМІСТУ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ І КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИРоботу виконано на кафедрі українського і загального мовознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент ЗАОБОРНА Марія Степанівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, доцент кафедри українського і загального мовознавства. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ЛОМАКОВИЧ Світлана Володимирівна, Харківський національний університет імені В.Н. Захист відбудеться “14” травня 2008 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.20 Харківського національного університету імені В.Н. З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.До конструкцій, які ще не стали обєктом такого всебічного аналізу в україністиці, належать речення узагальненого змісту. В українській синтаксичній науці немає цілісного дослідження, яке вказало б місце речень узагальненого змісту в системі синтаксичних конструкцій української мови, що й визначає своєчасність обраної теми. Речення узагальненого змісту корелюють з іншими номінаціями, зокрема з пареміями (афоризмами, сентенціями, прислівями, максимами), абстрактно-авторськими реченнями, універсальними реченнями, загальнореферентними висловленнями. Відповідно узагальнення змісту, репрезентоване в реченнєвій структурі, а також реалізація різнопланових моделей речень узагальненого змісту в мовленнєвих ситуаціях спонукає до пошуку й систематизації засобів вираження узагальнення, а також визначення місця речень узагальненого змісту в синтаксичній системі української мови. Диференційований підхід, який відповідає сучасним поглядам на речення як багатоаспектну одиницю, дозволяє наблизитись до адекватного опису конструкцій узагальненого змісту.Водночас у системі структурно-семантичних синтаксичних досліджень поступово утверджується погляд на узагальнено-особові речення як конструкції, семантика яких не підкріплюється особливостями структури. У другому розділі “Чинники узагальнення змісту в реченнєвих конструкціях”, з одного боку, систематизовано й описано різні мовні - граматичні та лексичні - засоби, які формують узагальнений зміст і підпорядковані досягненню комунікативної мети в ситуації мовленнєвого спілкування. Мовні чинники конкретизуються як лексико-семантичне наповнення семантико-синтаксичних позицій у реченні, механізм узагальнено-особової регулярної реалізації структурної схеми та незаміщення субєктної семантико-синтаксичної позиції. Лепкий); 2) класифікаційні лексеми на зразок люди, людина, чоловік, жінка, діти: Люди завжди подають руку, виказуючи тим свою доброзичливість і миролюбність (Ю. При цьому поліпредикативні структури демонструють різні способи вияву узагальненого змісту: а) узагальненню можуть підлягати як ситуації, позначені обома предикативними частинами, так і змістові відношення між ними, наприклад: Літа ніколи не повертаються до людини, а людина завжди повертається до своїх літ (М.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ