Реальна онімія як засіб образності в історичній оповіді - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Реальна онімія як засіб образності в історичній оповідіЗахист відбудеться “16” жовтня 2008 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Проаналізовано «зону реальності», що має певне відношення до осіб та обєктів, які існували в часи історії України, зображені митцями, і мали омонімічні поетонімам наймення. У роботі здійснено спробу зіставлення й порівняльного аналізу окремих репрезентативних одиниць поетоніміконів українських, російських, польських та французьких історичних оповідей, хронотопи яких мають подібне відношення до реалій української історії. The thesis focuses on the names which function in belles-lettres in some fiction and on “the field of reality” where realistic persons with such names have been taken into account.У вивченні основних теоретичних і практичних питань ономастики, а також проблем поетонімії художнього твору велике значення мають праці таких дослідників, як В.А. Одним із дискусійних питань поетики власних імен є проблема, пов‘язана з тими іменами, які функціонують у художньому творі, збігаючись одночасно із власними іменами реальних історичних осіб. У нашому дослідженні розглянуті не тільки власні імена - абсолютні омоніми, а й такі, що мінімально відрізняються від реальних онімів. Крім того, проаналізовано так звану “зону реальності”, яка має відношення до історичних осіб з іменами, що виконали протонімну функцію до поетонімів, які функціонують у художньому творі. Актуальність нашого дослідження визначається низкою чинників, але найголовнішим серед них є відсутність праць, в яких було б досліджено процеси впливу онімогенезу на семантичні властивості поетонімів, які функціонують в історичній оповіді та є генетично спорідненими із власними іменами реальних діячів історії.У підпараграфі 1.1.2. йдеться про різне відношення вчених до емоційної й асоціативної складових семантичної структури онімів, звертається увага на значення асоціативного й ремінісцентного компонентів семантики власного імені для їх образного використання. У параграфі “Специфіка семантики поетоніма” коротко представлено погляди на компонентну структуру значення власного імені, приділено увагу актуальним питанням вивчення семантичної структури онімів, висвітлено загальне культурно-наукове тло, на якому зростала й міцнішала зацікавленість до літературної онімії. Підрозділ “Динамічна сутність семантики власних імен” складається з двох параграфів, у яких розглянуто явище поетонімогенезу й трансонімізації і засоби поетики онімів. У романі Ліни Костенко «Берестечко» згадуються імена реальних історичних осіб, які супроводжують Богдана Хмельницького. Досліджено онімогенез антропоніма Мазепа, а також поетонімогенез як процес функціонування онімної лексики в художніх творах, визначено денотативне й конотативне наповнення власного імені Мазепа у творах Вольтера, В.