Реалізація завдань швидкого і повного розкриття злочину в досудових стадіях - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукНауковий керівник: Заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, професор Смітієнко Зінаїда Дмитрівна, Національна академія внутрішніх справ України, професор кафедри кримінального процесу Захист відбудеться 29.03.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.007.03 у Національній академії внутрішніх справ України (03035, м.Київ-35, Соломянська пл.,1) З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України (03035, м.Київ-35, Соломянська пл.,1) У дисертації розкривається сутність і значення вказаних завдань, дається визначення понять швидкого і повного розкриття злочину. У роботі визначено, що здійсненню завдання швидкого розкриття злочину на досудових стадіях буде сприяти законодавче врегулювання таких основних питань, як негайне порушення кримінальної справи при наявності на те підстав (незалежно від того, чи проводився огляд місця події до порушення справи); направлення прокурору разом з постановою про відмову в порушенні справи усього матеріалу; скасування інститутів ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами справи по закінченні розслідування та додаткового розслідування.Значну роль у забезпеченні зазначених положень відведено реалізації наявних кримінально-процесуальних завдань щодо швидкого і повного розкриття злочинів (ст. По-перше, в звязку з розробкою Концепції судово-правової реформи в Україні на 1996-2000 роки, Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки, проектів кримінально-процесуального кодексу України; по-друге, станом злочинності в Україні, зокрема великою кількістю нерозкритих злочинів (так, за даними Управління оперативної інформації МВС України за 1999 р. із числа 558716 зареєстрованих злочинів зусиллями оперативно-слідчих апаратів розкрито 405521 злочин, що складає лише 73,4 %); по-третє, питання забезпечення реалізації завдань швидкого і повного розкриття злочинів до теперішнього часу в юридичній літературі досліджені недостатньо, і в даній роботі зроблено спробу розкрити їх зміст, взаємозвязок і взаємообумовленість. Стан і логіка попередніх наукових досліджень, сучасна слідча практика, вимоги Конституції України та міжнародно-правових актів, положень Концепції судово-правової реформи в Україні (п."д") вимагають нових підходів до забезпечення якісного розслідування і, зрештою, - до швидкого і повного розкриття злочину. Наукові висновки і рекомендації, що містяться у дисертації, базуються на методі системного аналізу положень Конституції України, відповідних міжнародно-правових актів (Загальної декларації прав людини 1948 р., Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 р., Європейської конвенції з прав людини 1950 р.), чинного та проектів нового Кримінально-процесуального кодексу України, постанов Пленуму Верховного Суду України, відомчих нормативно-правових актів МВС України, СБУ, Прокуратури (Законів України "Про міліцію", "Про прокуратуру", "Про службу безпеки України", "Про оперативно-розшукову діяльність), проекту Модельного кримінально-процесуального кодексу для країн-учасників СНД, матеріалів міжнародного семінару з питань реформування системи запобіжних заходів та використання застави. Вимогам наукової новизни відповідають конкретні теоретичні положення і висновки, що виносяться на захист: · обґрунтування того, що в інтересах теорії і практики боротьби зі злочинністю необхідно включити до проекту КПК норму, яка б регламентувала завдання швидкого і повного розкриття злочинів, що забезпечить оптимальне співвідношення захисту інтересів суспільства та інтересів особистості у кримінальному судочинстві;Розділ перший "Поняття завдань швидкого і повного розкриття злочину в досудових стадіях" складається з двох підрозділів і присвячений дослідженню загальнотеоретичних питань про поняття, сутність і значення таких завдань кримінального процесу, як швидке і повне розкриття злочинів. Розглядається взаємозвязок швидкого розкриття злочину зі всебічним, повним і обєктивним дослідженням обставин справи, бо розкрити швидко злочин, не дослідивши обставини справи, не можна. Розроблено авторське визначення поняття швидкого розкриття злочину: це діяльність органів попереднього розслідування, що спрямована на скорочення часу з моменту вчинення злочину (одержання інформації про злочин) до порушення кримінальної справи, а при подальшому провадженні - до встановлення всіх обставин злочину та осіб, які його вчинили. Швидкість під час розслідування злочину доцільна лише тоді, коли вона не заважає всебічності, повноті та обєктивності, досягненню мети судочинства, сприяє встановленню оптимального співвідношення між інтересами суспільства й особистості, коли перші передбачають досягнення істини у справі, а другі - забезпечення дотримання прав і законних інтересів особи.

Основний зміст роботи