Реалізація міжпредметних зв"язків у фізичному вихованні молодших школярів - Автореферат

РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВЯЗКІВ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВРоботу виконано у Сумському державному педагогічному університеті імені А.С.Макаренка Міністерства освіти і науки України. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Вільчковський Едуард Станіславович, Львівський державний інститут фізичної культури, професор кафедри педагогіки і психології; З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного інституту фізичної культури (79000, м.Львів, вул.Костюшка,11). У дисертації теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено вплив міжпредметних звязків у фізичному вихованні молодших школярів внаслідок підвищення рухової активності при вивченні загальноосвітніх дисциплін. В первом разделе „Характеристика двигательной активности детей младшего школьного возраста” анализируется и обобщается научная литература о взаимосвязи двигательной активности с состоянием здоровья детей; характеризуются организованные и неорганизованные формы двигательной активности; выделяются сенситивные периоды развития двигательных качеств детей; обобщаются причины, влияющие на уровень их двигательной активности; делается анализ межпредметных связей физической культурой и общеобразовательных предметов на современном этапе школьного обучения.Останнім часом в Україні склалася парадоксальна ситуація - у той час як Уряд держави приймає постанови щодо впровадження фізичної культури у життя українського народу, стан його здоровя і фізична підготовленість населення продовжує погіршуватися. У звязку з цим розумове навантаження щорічно зростає, а фізичне здебільшого зменшується внаслідок погіршення матеріального забезпечення, відсутності обладнання та інвентарю, нестачі фахівців з фізичної культури і спорту, невміння дітей застосовувати фізичні вправи у своєму особистому житті. Недостатній обсяг рухової активності негативно відбивається на опорно-руховому апараті, функціонуванні багатьох систем організму, особливо серцево-судинної та дихальної, різко пригнічується нервова система, послаблюється розвиток мязів (М.В.Антропова, 1998; В.І.Завацький, 1994). Дослідження проводилися відповідно плану науково-дослідної роботи Сумського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів “Використання дидактичних та рухливих ігор на уроках у молодших класах та в режимі групи подовженого дня” з 1995 по 1998 рр. та зведеного плану НДР Міністерства України у справах молоді і спорту на 1998-2000 рр. в рамках теми 1.3.5. Мета дослідження: проаналізувати з позицій комплексного підходу організацію і зміст позаурочних форм фізичного виховання у початковій школі, теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити вплив міжпредметних звязків на стан здоровя молодших школярів внаслідок підвищення рухової активності при вивченні загальноосвітніх дисциплін.У першому розділі дисертації “Характеристика рухової активності дітей молодшого шкільного віку” проаналізовано й узагальнено наукові праці щодо взаємозвязку рухової активності зі станом здоровя дітей молодшого шкільного віку (Е.С.Вільчковський, Л.О.Борисенко, М.М.Зубалій, С.І.Цвек, 1997); організовані і неорганізовані форми рухової активності учнів (В.Г.Арєфєв, В.В.Столітенко, 1997; А.Ф.Борисенко, 1997; Б.М.Шиян, 2001); виділено сензитивні періоди розвитку фізичних якостей дітей (І.М.Берестецька, І.П.Вовченко, 2000; Е.С.Вільчковський, 2000; С.В.Воропай, 2001); узагальнено причини, які впливають на рівень їх рухової активності (М.К.Акімова, В.Т.Козлова, 1995; О.С.Куц, 1997; О.П.Матвєєв, 1998; Б.М.Шиян, 1997). При визначенні оптимальної норми рухової активності дітей виявлено розбіжності у трактуванні цього питання з боку науковців (М.В.Антропова, 1998; Л.Я.Іващенко, Н.П.Страпко, 1988; М.І.Калинський, 1990; О.Г.Сухарев, 1991), які, зважаючи на індивідуальний режим рухової активності дітей, не можуть визначитися з її конкретним обсягом. У другому розділі “Методи та організація дослідження” розкриваються методи, серед яких були наступні: аналіз і узагальнення наукової літератури; опитування; антропометричні методи дослідження; фізіологічні методи дослідження; метод оцінки фізичної працездатності; методи визначення кількісної і якісної характеритик рухової активності протягом перебування у школі, за винятком уроку фізичної культури; психологічні методи дослідження; тестування рівня фізичної підготовленості; методи визначення показників захворюваності; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Перший етап (1994-1995 рр.) мав переважно теоретичний характер і був присвячений аналізу літературних джерел, документів, програмового матеріалу початкової школи, методик проведення занять у початкових класах; проводилося анкетування вчителів фізичної культури, вчителів початкових класів, студентів педагогічних університетів, батьків учнів початкових класів з метою вивчення проблеми рухової активності молодших школярів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ