Реалізація культурно-просвітнього потенціалу туризму в організації дозвілля молоді - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукУ роботі досліджено культурно-просвітній потенціал туризму, обгрунтовано пріоритети культурно-дозвіллєвої діяльності в організації раціонального відпочинку молоді в соціокультурних умовах сучасної України. Обгрунтовано поняття “культурно-просвітній потенціал туризму”, визначено шляхи його реалізації. Розроблено й експериментально перевірено структурно-функціональну модель реалізації культурно-просвітньої діяльності в закладах туризму, яка забезпечує ефективну реалізацію культурно-просвітнього потенціалу туризму та його основних соціальних функцій і включає такі блоки: теоретична модель інтеграції (сутність, мета, принципи, структура, технологія розробки на її основі культурно-просвітніх програм); організаційно-управлінські умови її впровадження у практику діяльності туристичних фірм і закладів; педагогічні умови організації дозвілля туристів у контексті інтегративної моделі; система заходів для практичної реалізації моделі з урахуванням визначених умов; критерії і показники її ефективності. Основні результати дослідження знайшли практичне застосування у діючій системі підвищення кваліфікації працівників закладів туризму і дозвілля по підготовці кваліфікованих кадрів для туристичної та дозвіллєвої індустрії. туризм культурний молодь The social and cultural aspects of the realization of cultural and educational potential of tourism are revealed; the peculiarities and laws of its functioning are determined, the priority value of tourism among the other social and cultural institutions in organization of leisure of the youth, its integrated structure, and multifunctionality are convincingly proved; the principles, functions, among wtich are: recreational, cultural, educational, pedagogical and ecological; directions and technologies, models of cultural, educational and leisure activity of different types of establishments of tourism.Туризм в умовах переходу країни на засади ринкової економіки значною мірою комерціалізувався, відкрилися нові можливості для поїздок в зарубіжні країни, набув розвитку "елітарний" туризм, зявилися нові форми дозвілля туристів, розширилась туристична інфраструктура відповідно до сучасних світових вимог. Пілотажне дослідження виявило функціональну обмеженість дозвіллєвих програм з різних видів туризму, незадовільну практику планування туристично-екскурсійного обслуговування від досягнутого рівня, без урахування результатів наукових досліджень і даних соціологічних опитувань населення; недостатню компетентність організаторів туристичної діяльності в питаннях теорії і практики організації туристичного дозвілля, орієнтацію туристичної індустрії на потреби не стільки туристів, скільки самих організаторів туризму. Суперечність між необхідністю вирішення даної проблеми і недостатнім її теоретичним осмисленням, як і практичною апробацією, обумовило мету дослідження: теоретично обгрунтувати, розробити, і експериментально перевірити структурно-функціональну модель реалізації культурно-просвітнього потенціалу туризму в соціокультурних умовах сучасної України. уточнити категоріальний апарат дослідження, науково обгрунтувати поняття "потенціал", "культурно-просвітній потенціал туризму", "реалізація культурно-просвітнього потенціалу туризму; науково обгрунтувано систему понять: "потенціал дозвілля", "культурно-просвітній потенціал туризму", "реалізація культурно-просвітнього потенціалу туризму". розроблено та експериментально перевірено структурно-функціональну модель реалізації культурно-просвітнього потенціалу туризму в організації молодіжного дозвілля;У першому розділі - "Теоретичні засади культурно-просвітньої діяльності в галузі туризму" - на основі історіографічного аналізу проблеми систематизовано теоретичні засади досліджуваної теми, обгрунтувано її категоріальний аппарат, розкрито сутність культурно-просвітньої діяльності, її звязок з педагогікою дозвілля, визначено культурно-просвітній потенціал туризму. "Реалізація культурно-просвітнього потенціалу туризму" розуміється як процес актуалізації (засобами культурно-просвітньої діяльності) виховної функції туризму, що в даних соціокультурних умовах є невиявленою у своїх можливостях. З погляду теоретичного визначення трьох напрямів регуляції процесу “реалізації потенціалу” (Розділ 1) це означає, що реалізація культурно-просвітнього потенціалу туризму повинна здійснюватися за третім напрямом (позитивний результат повинен бути забезпечений в межах існуючих регулятивних механізмів соціально-економічної системи туризму), а підвищення ефективності власне культурно-просвітньої діяльності як педагогічної системи - за другим напрямом (поновлення порушених функціональних механізмів системи).