Реалізація консонантних сполук на стику лексичних одиниць - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук РЕАЛІЗАЦІЯ КОНСОНАНТНИХ СПОЛУК НА СТИКУ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬНауковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Вербицька Тетяна Діомидівна, Одеський державний університет ім. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Бровченко Тамара Олександрівна, Одеський державний університет ім. I.I.Мечникова, професор кафедри теоретичної та прикладної фонетики англійської мови кандидат філологічних наук, доцент Каравашкін Віктор Іванович, Харківський державний університет, завідувач кафедри німецької філології Захист дисертації відбудеться 28 жовтня 1999 року о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 Одеського державного університету ім. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Одеського державного університету за адресою: 65057, Одеса, вул.Тому пошук обєктивних критеріїв вичленування з неперервного потоку обмеженої кількості елементарних звукових одиниць неможливий без залучення інформації про обєктивні ознаки меж більших одиниць мовлення - складів, фонетичних слів, фраз, які знаходяться у складній залежності від одиниць лексико-граматичного рівня, а також низки просодичних факторів. в) важливістю одержання науково обґрунтованих відомостей про специфіку утворення і функціонування звукосполучень на стиках слів у суцільному мовленні, які сприяють поширенню правил опису варіантів звуків від окремих слів на словосполучення, ритмогрупи, синтагми. Мета цього дослідження полягає у виявленні закономірностей реалізації консонантних звукосполучень на стиках слів у суцільному мовленні під впливом ряду сегментних і супрасегментних факторів. Розробити методику проведення слухового й інструментального аналізів, яка дає змогу визначити зону варіювання приголосних звуків на стиках слів у суцільному мовленні, що прямо повязане з розробкою більш точних критеріїв сегментації мовленнєвого потоку. Провести аналіз реалізації ознак аспірації, експлозивності, напруженості у зімкнених проривних приголосних у стикових позиціях з урахуванням їх позиції у фонетичному слові (ФС), типу стику і позиції, яку займають компоненти звукосполучення на стиках слів.Виявлення мінімальних структурних одиниць мовленнєвої комунікації традиційно перебуває в центрі уваги фонетичних досліджень і повязане зі спробами знайти універсальну одиницю сегментації мовленнєвого потоку з метою опису механізмів функціонування звуків у суцільному мовленні. Проте у деяких фонетичних дослідженнях підіймається питання про необхідність виділення особливої одиниці артикуляції - звукосполучення, яке розглядається як проміжна ланка між звуком і складом [Menzerath, 1933; Lindner, 1975; Потапова, Линднер, 1991]. Закономірності зміни звуків на стиках морфем і межах двох слів повязуються з понятттям сандхі, в основі яких лежать асимілятивні процеси та історичні мовні зміни. Крім того, було досліджено реалізацію зімкнених проривних приголосних у сполученні з наступним голосним, а також у позиції абсолютного кінця фрази (АК), коли за плозивом не йде який-небудь звук і довгота паузи є максимальною (до 1000 мс). Запропонована послідовність формування звукосполучень на стику слів дала змогу прослідкувати модифікації досліджуваних плозивів і ступінь їх кореляції з низкою позиційно-комбінаторних і просодичних факторів - тип наступного приголосного, позицію в ритмічній групі, а саме позицію в наголошеному складі, всередині або на межах ритмогруп, наявність паузи всередині сполучення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ