Реалізація функцій політики в умовах сучасної динаміки політичних змін - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наукРеалізація функцій політики в умовах сучасної динаміки політичних змін. У дисертації обґрунтовано й систематизовано функції політики та механізми їх практичної дії в умовах сучасної динаміки соціальних змін у контексті забезпечення політичної модернізації та інноваційного розвитку сучасної України. Розкрито механізми гармонізації взаємовідносин держави і громадянського суспільства, підвищення ефективності державного управління, взаємодії політики і економіки, забезпечення авторитету в політиці як чинника раціоналізації суспільно-політичного життя, впливу ідеології сталого людського розвитку на формування моделі інноваційного розвитку. Зясовано деструктивні чинники модернізаційного процесу в Україні, до яких віднесені: низька політична культура еліти; невиразність ідеологічної доктрини державотворення; несформованість інтегрованого національного політико-культурного простору; тінізація політичних та соціально-економічних відносин; надмірне розшарування населення за рівнем доходів, корупція в суспільстві, криміналізація соціуму тощо.Як явище, спрямоване на завоювання влади, політика має широкий спектр наукових узагальнень. Можна стверджувати, що в останні десятиріччя під впливом розгортання процесів демократизації і глобалізації у світі в цілому, а також зважаючи на те, що в Україні політологія як наука перебуває на початковій стадії свого розвитку, звернення дослідницької уваги до феномену політики є цілком виправданим та безперечно актуальним. Спільним для наведених підходів до розуміння функцій політики є переконання вчених у тому, що політика не просто покликана регулювати суспільні відносини, але й репрезентувати функції суспільних перетворень та стабілізації соціуму. Джерельну базу пропонованої роботи утворюють дослідження: фундаторів філософської, політичної та юридичної науки Г. У процесі виконання поставлених завдань було використано такі методи дослідження: діалектичний, як загальний метод пізнання, завдяки якому розкрито теоретико-методологічні основи категорій «перехідний розвиток», «інновація», «модернізація», системно-структурний, який дозволив визначити сутність політико-культурних детермінант суспільного розвитку України; метод системного аналізу, який забезпечив розгляд політичних чинників інноваційного розвитку в контексті ідеологічних засад національного державотворення; історичний, в рамках якого прослідковано еволюцію наукових поглядів щодо феномену функцій політики та їх чинників; статистичний та політичного аналізу, які дозволили опрацювати статистичні та емпіричні дані з метою оцінки впливу соціально-політичних детермінант на сучасну динаміку соціальних змін; порівяльний метод, завдяки якому співставлено евристичні можливості впливу функцій політики на інноваційний розвиток України; прогностичний, в межах якого проведено аналіз та здійснено прогноз подальших соціальних змін у політичному поступі України; синергетичний, який забезпечив погляд на політику як систему, що здатна до самоорганізації і характеризується відкритістю, нелінійністю, динамічністю.У першому розділі «Політика як чинник забезпечення взаємодії держави і громадянського суспільства» розглядаються: класичні і сучасні підходи до теоретичного розуміння сутності політики; основні детермінанти політики як сфери практичної взаємодії людей з метою реалізації суспільно значимих інтересів; політичні засоби гармонізації взаємовідносин держави і громадянського суспільства. У найбільш широкому тлумаченні парадигми політики дають уявлення про сутність, природу, джерела і межі поширення політики. Парадигмальні концепти політики конкретизуються в залежності від її розуміння як: царини суспільного життя, яка виконує певні завдання в рамках соціального цілого, згідно з таким підходом на перший план виходять функціональні компоненти політики (тобто специфіка регулятивних властивостей політики у порівнянні з правом, мораллю); типу певної діяльності - поведінкових вимірів політики (конкурентності, ризиковості, ідеологічної зумовленості); особливого різновиду суспільних відносин - виявів елементів міжсубєктної взаємодії у царини політики (інститутів, норм, статусів тощо). Тому при розгляді функцій політики слід виходити з того, що політика - це особлива царина людських взаємовідносин, в якій особа завжди має бути субєктом соціально-політичних відносин, а забезпечення її прав і свобод - найголовнішим завданням.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ