Історія як модерна традиція дослідження минулого. Постмодерний виклик: лінгвістичний поворот в історіографії. Новий історизм як текстуальний підхід до вивчення історичного минулого. "Меморіальна епоха": відтворення минулого через комеморативні практики.
При низкой оригинальности работы "Реактуалізація пам’яті та досвіду в наративній філософії історії", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РЕАКТУАЛІЗАЦІЯ ПАМЯТІ ТА ДОСВІДУ В НАРАТИВНІЙ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇРобота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Фісун Олександр Анатолійович, Харківський національний університет імені В.Н. Павленко Юрій Віталійович, Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, головний науковий співробітник; Захист відбудеться «20» жовтня 2011 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.18 Харківського національного університету імені В.Н. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н.Ці самоназви історіографічних практик, по суті, походять від «етимологічно суперечливого сполучення «пост» (після) і «модо» (саме зараз)» і «наділені атрибутами, які можна простежити крізь усю історію модерної (сучасної) думки». Засадничим поняттям останніх була теорія мови, яка докорінно вплинула на дослідження лінгвістичних та комеморативних практик в історіографії. Тому за краще вважаємо проведення даного дослідження в межах наративної філософії історії. В історіографічних дискусіях переглядається саме тлумачення історичного тексту та історичного наративу як таких, а концепти істинності та хибності історичного наративу поступаються місцем сприйняттю наратива як особливого типу оповідного тексту, котрий постійно стимулює процедури інтерпретації історії. У звязку з цим додаткового розгляду потребують питання особливості співвідношення історії та мови, історії та памяті.У першому розділі «Історія: модерна традиція дослідження минулого» розглядаються витоки модерної традиції історіописання: від зародження поняття історія в античності до утвердження методології історизму та до критики основ останньої в рамках критичної філософії історії. «Histories Apodexis: витоки модерної історіографії» розглянуто етимологію поняття історія, значення якого було повязане із процесами спостереження, дослідження й відображення минулого, та визначено, що історик постає як людина, яка активно спостерігає, досліджує та виносить судження про побачене. Перші історики, а особливо Геродот та Фукидид, закладають ґрунтовні парадигми, котрі стали засадничими для розуміння історії як певного виду знання та виражаються у формулі histories apodexis. «Історизм: відтворення історії «тільки так, як було насправді»» аналізуються засади провідної методології модерної історіографії - історизму. «Новий історизм: текстуальний підхід до вивчення історичного минулого» наголошується, що внаслідок повороту до мови основна проблематика філософії історії зосереджується на історіописанні, тобто на способах написання історії.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
