Реабілітаційні заходи у хворих на первинну гіпотензію - Дипломная работа

У нормі нижня межа артеріального тиску в осіб до 25-річного віку становить 100/60 мм рт. ст. Гембіцьким (1980), виділено такі форми, як фізіологічна артеріальна гіпотензія (індивідуальний варіант норми, гіпотензія підвищеної спортивної тренованості, жителів високогіря, тропіків тощо) і патологічна артеріальна гіпотензія (нейроциркуляторна, або первинна, і симптоматична, або вторинна, тощо). У міру одужування хворих артеріальний тиск нормалізується. Однак нерідко хворих не реєструють, не беруть на облік, а багато людей з низьким рівнем артеріального тиску не вважають себе хворими і не звертаються за допомогою до лікарів. Тим часом артеріальна гіпотензія дуже позначається на працездатності хворих, погіршує перебіг інших хвороб.Вважають, що в її розвитку велику роль відіграють тривала напружена розумова праця, відповідальна робота, особливо при систематичному порушенні режиму праці й відпочинку, сімейні конфлікти, поєднання праці й навчання, гострі й хронічні психічні травми, а також неповноцінність системи, що регулює артеріальний тиск [10]. Ще різноманітніші причини появи вторинної, або симптематичної, гіпотензії, тобто такої, що виникає при деяких захворюваннях або хронічних інтоксикаціях: хронічних хворобах травного каналу (виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічному холециститі, гепатиті), хронічних запальних гінекологічних захворюваннях, токсикозах вагітних, хронічних вогнищевих інфекціях, хворобах надниркових залоз, гострих інфекціях тощо. Відомо, що гормони мозкового шару надниркових залоз підвищують тонус судин та артеріальний тиск. Артеріальний тиск забезпечує вільний рух крові по судинах незалежно від гравітації та положення тіла, що сприяє нормальному живленню тканин організму [46]. Хвилинний обєм крові залежить від ударного обєму (кількості крові, яку виштовхує серце під час одного скорочення) та частоти скорочень серця, а опірність периферичних судин - переважно від діаметра артерій і тонусу стінок судин.Лікування хворих з хронічними гіпотензійними станами передбачає одужання від основного захворювання (при вторинних артеріальних гіпотензіях) або комплексне лікування первинної артеріальної гіпотензії. Крім медикаментозних препаратів, хворим призначають фізіотерапевтичні процедури, лікувальне харчування, лікувальну фізкультуру, санаторно-курортне лікування. Здебільшого хворих на первинну гіпотензію лікують амбулаторне в поліклініках. Основні принципи лікування артеріальної гіпотензії: усунення фактора, що зумовлює гіпотензію; ліквідація вогнищ первинних інтоксикацій; нормалізація сну; дотримання раціональної дієти, що включає міцний чай і каву; раціональний режим праці й відпочинку; підвищення фізичної активності хворого (проведення ранкової гімнастики, прогулянки, заняття лікувальною фізкультурою) [21].У добовому раціоні повинно міститися 100-120 г білків, 80-90 г жирів і 400-500 г вуглеводів. Для нормального перебігу обмінних процесів в організмі треба постійно споживати в невеликій кількості олію (соняшникову, кукурудзяну, бавовникову, соєву, лляну) [17]. Ці напої стимулюють діяльність центральної нервової системи, серця, дихального центру, посилюють вентиляцію легень, усувають кисневе голодування тканин при гіпотензійних станах [24]. Гіпотензійні стани характеризуються вітамінною недостатністю організму, насамперед вітамінів групи В та особливо аскорбінової кислоти. Тіамін (вітамін ВІ) і калію пангамат (вітамін ВІ5) поліпшують обмінні процеси, підвищують стійкість організму до впливу шкідливих факторів навколишнього середовища.Обережні навантаження показані хворим з гіпотонічними кризами та болем за грудниною, а тренувальні - тим, у кого немає різких коливань артеріального тиску, що супроводжуються головним болем, порушенням сну, загальною слабкістю, непритомністю. Комплекс складається з вправ, які діють на організм у цілому, і спеціальних вправ, що сприяють тривалому підвищенню артеріального тиску. На початку занять у комплекс вводять 10-15 вправ /(тривалість виконання їх - 20 - 30 хв). Найчастіше у вправах передбачено вихідне положення стоячи. Дихальні вправи дають можливість хворим навчитися правильно й глибоко дихати, уміти керувати диханням, а також знизити загальне навантаження під час занять.Фізіотерапія при даній хворобі націлена на поліпшення функціонального стану ЦНС, нейрогуморальної регуляції судинного тонусу підвищення артеріального тиску і діяльності серцево - судинної системи; стимуляція функції наднирникової залози; покрашення адаптації організму до дії несприятливих чинників навколишнього середовища, загартовування пацієнта.Загартовування - важлива складова частина лікування гіпотензійних станів, що включає в себе тривале перебування і сон на свіжому повітрі. Слід поступово посилювати подразник: збільшувати тривалість гартувальної процедури, знижувати температуру води тощо [16]. Загартовування рекомендують починати з повітряних ванн - спочатку теплих, згодом прохолодних і холодних. Повітряні ванни спочатку слід приймати в добре провітреному приміщенні, потім

ПЛАН

Вступ

1. Огляд літератури по темі

1.1 Причини виникнення первинної артеріальної гіпотензії

1.2 Лікування хворих з гіпотензивними станами

1.3 Лікувальне харчування при первинній гіпотензії

2. ЛФК при первинній гіпотензії

2.1 Фізіотерапія при гіпотензивних станах

2.2 Загартовування при гіпотензії

2.3 Сауна при гіпотензії

2.4 Лікувальний масаж

2.5 Механотерапія та працетерапія при гіпотензивних станах

2.6 Психотерапія при первинній гіпотезі

2.7 Фітотерапія при первинній гіпотензії

2.8 Санаторно-курортне лікування

2.9 Профілактика гіпотензивних станів

2.10 Резюме

3. Задачі, методи й організація дослідження

3.1 Організація дослідження

3.2 Завдання та методи дослідження

4. Результати дослідження та їх обговорення

4.1 Причини виникнення первинної гіпотензії

4.2 Засоби та методи фізичної реабілітації хворих на первинну гіпотензію

Висновки

Список літератури

Додатки