Реабілітація жінок після консервативної міомектомії - Автореферат

Міністерство охорони здоров?я України Київська медична академія післядипломної освіти ім.НАУКОВИЙ КЕРІВНИК доктор медичних наук, професор Вдовиченко Юрій Петрович, Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології Захист дисертації відбудеться “_29_”_березня_ 2002 року о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Київ, вул.Останнім часом проблема гіперпластичних процесів матки виходить на одне з перших місць в структурі гінекологічних захворювань, зокрема і серед жінок репродуктивного віку, досягаючи в загальній структурі Розглядаючи різні лікувально-профілактичні заходи при міомі матки в репродуктивному віці, необхідно підкреслити той факт, що оперативне лікування застосовують в 50-55% випадків (В.И. Все вищеозначене спонукало нас до проведення наукових досліджень з метою пошукушляхів зниження рівня захворюваності та тимчасової непрацездатності жінок репродуктивного віку після консервативної міомектомії. Видалення пухлини не викликає нормалізації порушень гомеостазу, які виникли в результаті захворювання, тому потреба в ефективній програмі реабілітації жінок після консервативних міомектомій, яка направлена на відновлення нормального функціонування організму,очевидна. Метою роботи стало зниження частоти рецидивів, супутньої генітальної патології та збереження репродуктивної функції у жінок після консервативної міомектомії шляхом розробки і впровадження у клінічну практику комплексу реабілітаційних заходів.Для розвязання поставленої задачі було обстежено 120 жінок, прооперованих з приводу міоми матки, яких було розділено на чотири групи по 30 жінок: І група - прооперовані в обсязі консервативної міомектомії та яким було здійснено загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; IV група - прооперовані в обсязі консервативної міомектомії які проходили реабілітацію за нашою методикою. Серед основних особливостей клінічної характеристики обстежених жінок звертає на себе увагу високий рівень внутрішньоматкових втручань з приводу незапланованої вагітності (І група - 23,3%, ІІ група - 30%, а в ІІІ групі - 80%), супутньої соматичної захворюванності (І група - 63,3%, ІІ група - 80%, ІІІ група - 90%) та генітальної патології (І група - 60%, ІІ група - 76,7%, ІІІ група - 93,3%). Одержані нами результати вказують на високу частоту больового синдрому у жінок, що у майбутньому перенесли консервативні міомектомії (53,3% в І групі порівняно з 40% в ІІ групі, р<0,05 та 33,3% в ІІІ групі, р<0,01); швидкій ріст пухлини (20% в ІІ групі і 23,3% в ІІІ групі порівняно з 10% в І групі, р<0,01). ІІІ групі та 10% в ІІ групі порівняно з 6,7% в І групі, р<0,01) інфекція в рані (10% в ІІІ групі та 6,7% в ІІ групі проти 3,3% в І групі, р<0,05)).У жінок репродуктивного віку з міомою матки оперативне лікування в 59,7% випадків проводиться в обємі екстирпації матки, в 30,2% - суправагінальної ампутації матки і в 10,1% випадків - в обємі консервативної міомектомії. У жінок,що перенесли консервативні міомектомії,рівень соматичної та генітальної захворюваності був значно нижчим порівняно з групою жінок,які були прооперовані в обємі надпіхвової ампутації та екстирпації матки з приводу лейоміоми. Клінічний перебіг віддаленого періоду після консервативної міомектомії протягом двох років характеризується значним рівнем порушень менструального циклу (20%), супутніх анемій (20%), нейроендокринною симптоматикою (10%), больовим синдромом (6,7%), патологічним змінами шийки матки (3,3%). Стан системного імунітету в жінок після консервативних міомектомій протягом двох років характеризується достовірною різницею тільки в І фазу менструального циклу, яке полягає в достовірному зниженні рецепторів моноцитів до FC-фрагменту IGG, С3 компоненту комплемента, а також зменшення кількості моноцитів з рецепторами CD3 , CD4 та імунорегуляторного індексу при одночасному збільшенні кількості лімфоцитів з рецепторами CD8 . Використання розробленої нами реабілітаційної методики дозволило знизити частоту больового синдрому, в 2 рази, порушень менструального циклу в - 3 рази, нейроендокринного синдрому - в 3 рази, клінічних проявів екстрагенітальної патології - в 2,7 рази, супутніх анемій в 6 раз при одночасній відсутності рецидивів захворювань, зниженні частоти супутньої генітальної патології в 3 рази, соматичної захворюваності в 1,6 рази.

2. Основний зміст роботи