Реабілітація гормональної функції яєчників у жінок після позаматкової вагітності - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УДК 616.002.6:618.7-002-08-084 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Одеському державному медичному університеті Міністерства охорони здоровя України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Нізова Наталя Миколаївна, радник з питань охорони здоровя матері та дитини, ВІЛ (СНІД), Американська міжнародна спілка охорони здоровя, м. Офіційні опоненти: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Маркін Леонід Борисович, Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства і гінекології № 2 доктор медичних наук, професор Андрієвський Олександр Георгійович, Український НДІ морської медицини МОЗ України, завідувач відділу гінекології Захист дисертації відбудеться 26 травня 2004 року о 13.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України, 65026, м.Зокрема, у доступній літературі ми не знайшли публікацій, присвячених розкриттю особливостей гормональних співвідношень у репродуктивній системі у жінок, прооперованих з приводу ПВ з різним обємом крововтрати. Мета дослідження: вивчити особливості гормональних співвідношень у репродуктивній системі та психоемоційного стану в динаміці післяопераційного періоду у жінок, які перенесли різний обєм крововтрати під час операції з приводу ПВ, та розробити методи їх корекції. Визначити особливості гормональних співвідношень у репродуктивній системі після операції з приводу ПВ у жінок в залежності від різного обєму крововтрати. Предмет дослідження - рівень гонадотропних та яєчникових гормонів, показники психоемоційного стану у 90 жінок, які перенесли позаматкову вагітність з різним обємом крововтрати, та у 30 жінок “групи ризику”, які склали контрольну групу. Вперше було визначено особливості гормональних співвідношень у репродуктивній системі в динаміці протягом 6 місяців у жінок, які перенесли позаматкову вагітність з різним обємом крововтрати, та особливості їх психоемоційного стану.Першу і другу клінічні групи склали 60 (по 30 у кожній) жінок, які перенесли позаматкову вагітність з обємом крововтрати у першій до 10% обєму циркулюючої крові (ОЦК) і у другій більше 10% ОЦК, які у комплексі післяопераційних реабілітаційних заходів протягом 6 місяців, починаючи з 1 доби чергового після операції менструального циклу, отримували низькодозовані КОК. При оцінці другої шкали за окремими ознаками виявлено, що лабільність настрою була більш виразною у жінок I та II груп (1,83±0,07 та 1,91±0,06 бала); депресія, занепокоєння щодо наслідків після операції та комплекс неповноцінності були більш виразними у жінок I і III груп, які перенесли незначний (до 10% ОЦК) обєм крововтрати під час операції із симптомами ПМС (1,83±0,07 та 1,67±0,09 бала; 2±0 та 2±0 бали; 1,17±0,07 та 1,25±0,08 бала відповідно). У пацієнток з відсутніми симптомами ПМС лабільність настрою (2±0 бали), швидка втомлюваність (1,33±0,09 бала), депресивні стани (2±0 бали), недооцінка серйозності перенесеної операції (1,33±0,09 бала), почуття страху від неможливості мати дитину (1,33±0,09 бала) та від можливості розвитку спайкового процесу (2±0 бали), а також заклопотаність косметичним дефектом після операції (1,67±0,09 бала) були більш виразними в II групі. У пацієнток з відсутніми симптомами ПМС зниження лібідо (2,33±0,09 бала), розумової працездатності (1,67±0,09 бала), фізичної працездатності (1,33±0,09 бала), статевої активності (1,33±0,09 бала), зменшення зацікавленості до життя (2±0,16 бала) та сімейна дисгармонія (1,67±0,09 бала) були виразними в II групі, натомість у жінок I групи превалювали ознаки байдужості та невпевненості у майбутньому (1,19±0,08 та 1,09±0,06 бала). Таким чином, при аналізі ПЕС жінок у післяопераційному періоді у всіх клінічних групах найбільш вірогідними були ознаки: болючі менструації (2±0 бали; p<0,05), лабільність настрою (від 1,67±0,09 до 1,91±0,06 бала; p<0,05), почуття страху від неможливості мати дитину (від 1,5±0,10 до 1,83±0,07 бала; p<0,05), страх щодо розвитку спайкового процесу (від 1,91±0,05 до 2±0 балів; p<0,05), занепокоєність щодо наслідків операції (від 1,82±0,07 до 2±0 балів; p<0,05), зниження лібідо (від 1,82±0,07 до 2,08±0,09 бала; p<0,05) та зменшення зацікавленості до життя (від 1,64±0,09 до 2,17±0,07 бала; p<0,05).У дисертації на підставі проведеного дослідження наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми - встановлено, що операція з приводу ПВ з різним обємом крововтрати супроводжується в післяопераційному періоді порушенням продукції статевих гормонів та психоемоційного стану, що впливає на репродуктивні перспективи жінки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ