Стисла характеристика району та споживачів. Вибір схеми електричної мережі. Визначення потоків потужності. Вибір номінальної напруги лінії мережі, перерізів проводів повітряних ліній та трансформаторів. Регулювання напруги на підстанціях споживачів.
Електрична мережа, яку буде спроектовано в ході роботи, повинна задовольняти таким показникам як надійність електропостачання споживачів з урахуванням їх категорії за надійністю, якість електроенергії згідно норми встановленої ГОСТ, а також бути економічною.Ожеледне утворення на проводах виникає у результаті попадання крапель дощу, туману, а також снігу, паморозі та інших переохолодженних частинок. Ожеледні утворення призводять до появи значного механічного навантаження на провода, троси та опори у вигляді додаткових вертикальних сил. На окремих прольотах змінюються стріли провісу проводів, провода зближуються, зменшуються ізоляційні відстані. У результаті ожеледних утворень виникають обриви проводів та поломка опор, зближення та схльостування проводів з перекриттям ізоляційних проміжків не тільки при перенапругах, але й при нормальній робочій напрузі. Визначення початкових розрахункових кліматичних умов та заходи з підвищення механічної міцності при проектуванні конструктивної частини повітряних ліній повинні проводитись на основі карт кліматичного районування території країни за швидкісним натиском вітру, грозовою активністю та розміром ожеледних утворень.Схеми електричних мереж повинні з найменшими витратами забезпечувати необхідну надійність електропостачання, якість електроенергії у споживачів, зручність і безпеку експлуатації, можливість подальшого розвитку мережі та підімкнення нових споживачів. Вибір тих чи інших схем електричної мережі залежить від довжини ліній та потужності, яка ними передається, географічного розташування, характеру споживачів електроенергії, які живляться від мережі, та вимог, які висуваються ними у відношенні надійності електропостачання. Довжина ліній участків електричної мережі визначається, враховуючи неоднорідність рельєфу місцевості: , (2.1) де li - довжина ліній за завданням, см;Визначення попереднього потокорозподілу потужності в кожному з намічених варіантів виконується при наступних припущеннях: 1) В розрахунковому навантаженні кожної споживчої підстанції на стороні вищої напруги враховується лише навантаження на вторинній стороні трансформаторної підстанції, тобто приймається, що в трансформаторах відсутні втрати потужності, не враховуються ємнісні потужності лінії. 2) Замкнуті мережі вважаються однорідними, що дає можливість визначити потокорозподіл на ділянках мережі за довжиною ліній (з урахуванням нелінійності траси). Потужності на головних лініях мережі можуть бути визначені за формулами: , (3.1) Потужності та визначаються за умовою балансу потужності для вузлів 2 та 4.Вибір номінальних напруг елементів електричної мережі є техніко-економічною задачею і повинен здійснюватися разом з вибором схеми мережі для розглянутих варіантів, які задовольняють умовам завантаженості ліній. При довжині лінії до 250 км і потужності, що передається, до 60 МВТ користуємося формулою Стілла [2]: (4.1) де lij - відстань між пунктами споживання, кмПри виконанні курсового проекту площу перерізів проводів можна вибирати за економічною густиною струму je . Площа перерізу проводів ліній електропередачі за економычною густиною струму: (5.1) (5.2) де І - розрахунковий струм лінії в нормальному режимі максимального навантаження, А; je - економічна густина струму, S - розрахункова повна потужність однієї ланки лінії, МВА; Uном - номінальна напруга лінії, КВ.При попередніх розрахунках можна вважати, що задовільний рівень напруги на знижувальних підстанціях можна отримати, якщо в нормальному режимі мережі однієї напруги втрати напруги не перевищують 15%, а в післяаварійних - (20-25) %. Втрати напруги визначаються за формулою: (6.1) де P, Q - активна та реактивна потужності, що передаються, однією ланкою мережі відповідно, МВТ, МВАР; Втрати напруги в нормальному режимі не перевищують 15%. Втрати напруги в ПАР не перевищують 25%.На першому етапі визначається загальне споживання реактивної потужності у системі і оцінюється необхідна величина потужності компенсуючих пристроїв, які встановлюються. На другому етапі складається остаточний варіант балансу реактивної потужності. Сумарні втрати реактивної потужності у лініях 220 КВ і вище: (7.5) де Рлі - активна потужність, що передається лінією, МВТ У прибутковій частині балансу реактивної потужності враховується: 1. Потужність компенсуючи пристроїв QКП: величина потужності компенсуючи пристроїв визначається за умов забезпечення балансу реактивної потужності в електричній мережі: (7.8)На підстанціях електричної мережі, як правило встановлюється два трансформатори (автотрансформатори). Встановлення більшої кількості трансформаторів допускається тільки в особливих випадках при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні. При встановленні двох трансформаторів (автотрансформаторів) потужність кожного з них вибирається згідно з виразом: (8.1) де - сумарна максимальна потужність підстанції. Навантаження трансформатора в нормальному режимі: (8.2) де nt - кількість трансформаторів на підстанції, шт.
План
Зміст
Вступ
1. Стисла характеристика району та споживачів
2. Вибір схеми електричної мережі
3. Приблизне визначення потоків потужності
4. Вибір номінальної напруги лінії мережі
5. Вибір перерізів проводів повітряних ліній
6. Попереднє порівняння варіантів схем мережі
7. Баланс реактивної потужності в мережі
8. Вибір трансформаторів
9. Техніко-економічне порівняння варіантів
10. Розрахунок основних режимів роботи електричної мережі
11. Регулювання напруги на підстанціях споживачів
12. Розробка головної схеми підстанції
13. Основні техніко-економічні показники мережі
Висновки
Перелік літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
